У ніч на 21 вересня росія вперше за шість місяців обстріляла об’єкти енергетичної інфраструктури. Були часткові знеструмлення у Рівненській, Житомирській, Київській, Дніпропетровській та Харківській областях – близько 400 населених пунктів залишилися без електроживлення.
Наша багатостраждальна енергосистема вже витримала сотні ударів ракетами та дронами та пережила перший у своїй історії блекаут, коли зупинилися всі ядерні реактори країни.
Загалом близько 50% енергетичної інфраструктури країни пошкоджено. Зелена енергетика – не виняток, адже її частка у структурі виробництва до повномасштабної війни становила понад 13%. І потужності нарощувалися.
Більше того, Україна у 2019 році опинилася у першій десятці країн за темпами розвитку зеленої енергетики. 2020-го – у першій п’ятірці країн Європи за темпами розвитку сонячної енергетики.
На початок 2022 року загальна потужність об’єктів зеленої енергетики в Україні досягла позначки 9656 МВт. Але вже восени вимушено було виведено з експлуатації майже всі вітрові електростанції та близько половини сонячних. Через що частка відновлюваних джерел в енергобалансі впала більш ніж удвічі.
Що відбувається у галузі зараз і чи є можливості не лише її відновити, а й розвинути?
Перспективи «зеленої» енергетики
Перехід на відновлювані джерела енергії – один із пріоритетів боротьби з глобальним потеплінням. Активного розвитку тема набула після підписання Паризької кліматичної угоди у 2015 році.
Минулого року Європейський Союз вперше отримав більше енергії із відновлюваних джерел, ніж від спалювання газу, що дозволило заощадити близько 10 млрд євро на закупівлі блакитного палива, йдеться у звіті аналітичного центру Ember.
На сонячну та вітрову енергетику припало близько 22% виробленої електроенергії, що є рекордним показником. Спалювання ж газу дало приблизно 20%.
Через відмову від російського газу після повномасштабного вторгнення в Україну Європа сконцентрована на швидкому скороченні попиту на нього.
Водночас у регіоні відбувається поступова відмова від вугілля, зокрема через війну в Україні – з 1 серпня 2022 року в ЄС набуло чинності ембарго на імпорт вугілля з росії. Частка російського вугілля у структурі споживання Євросоюзу становила 45%.
Ці чинники, зазначають аналітики Ember, мають дати поштовх стрімкому розширенню зеленої енергетики в Європі.
Ризики інвестувати у «зелену» енергетику
Представники галузі активно обговорюють два важливі аспекти: як врятувати існуючі проекти та інвестиції, а також знайти шляхи для подальшого розвитку відновлюваної енергетики. Економічні труднощі, пов’язані з початком повномасштабної війни росією, вплинули на ринок електроенергії в Україні, включаючи виробників з альтернативних джерел енергії.
Однією з явних проблем є зниження розрахунків Державного підприємства “Гарантований покупець” із виробниками за “зеленим” тарифом. З березня по червень цього року цей рівень знизився на 20-25%, і в липні становив 38,7%. Ця ситуація має дві основні причини.
По-перше, заборгованість Національної енергетичної компанії “Укренерго” перед Державним підприємством “Гарантований покупець” значно зросла. Гарантований покупець довгий час не отримував платежів від “Укренерго” за послуги, пов’язані зі збільшенням частки виробництва енергії з альтернативних джерел. Це фінансує дефіцит платежів за зеленим тарифом, і це сталося через юридичні розбіжності, через які акти про надання послуг не були підписані.
По-друге, Міністерством енергетики України було запроваджено обмеження після прийняття Наказів №140 від 28 березня 2022 року та №206, який діє з 5 липня 2022 року. Згідно з цими наказами, було встановлено алгоритми розподілу коштів від Державного підприємства “Гарантований покупець” між виробниками відновлюваної енергії в межах від 15 до 75% від середньозваженої ставки “зеленого” тарифу. Це створило нерівні умови для різних виробників: виробники електроенергії із сонячних та вітрових електростанцій отримують 18%, виробники на біогазі – 30%, а виробники на біомасі – 75%. Додаткові виплати можливі, якщо залишки коштів залишаться на рахунках Державного підприємства “Гарантований покупець” за підсумками місяця.
Другий викликаний фактор – помітні затримки у виплатах з боку Національної енергетичної компанії “Укренерго” за послуги, пов’язані зі зниженням навантаження. Відповідно до законодавства, виробники відновлюваної енергії мають право на відшкодування витрат за невідпущену та, отже, непродану електроенергію, якщо це обумовлено диспетчерськими командами від “Укренерго”.
У зв’язку з воєнними діями різко знизилося споживання електроенергії в Україні, водночас сталося сезонне збільшення генерації сонячних електростанцій. Внаслідок цього диспетчери були змушені обмежувати виробництво електроенергії від цих джерел. У звичайних умовах, НЕК “Укренерго” мала б компенсувати втрати таких виробників електроенергії. Однак це не було зроблено вчасно, частково через технічні труднощі в обліку та розрахунку диспетчерських команд в умовах воєнних дій та частково через брак коштів.
Третій фактор, який справив практично руйнівний вплив на галузь, пов’язаний із компенсацією небалансів. Відповідно до законодавства, якщо фактична генерація електроенергії відхиляється від прогнозованої, виробники відновлюваної енергії зобов’язані компенсувати збитки Державному підприємству “Гарантований покупець” через небаланси.
Тут виникла несприятлива ситуація: з одного боку, через зниження попиту на електроенергію, Державному підприємству “Гарантований покупець” було важко продавати всю закуплену електроенергію, що змусило його зазнати збитків на ринку балансування. З іншого боку, як зазначалося, виробники відновлюваної енергії постійно змінювали графіки генерації по командам диспетчерів. Однак через відсутність зв’язку між Державним підприємством “Гарантований покупець” та Національною енергетичною компанією “Укренерго” Гарантований покупець розглядав такі відхилення як підставу для нарахування небалансів.
Зрештою, більшість виробників за “зеленим” тарифом була змушена направити значну частину своїх скромних доходів на компенсацію “небалансів” Гарантованого покупця.
Станом на липень 2022 року галузь відновлюваної енергетики в Україні перебувала на межі фінансової кризи. Виробники електроенергії активно проводили переговори з банками щодо реструктуризації кредитів, і іноді не вистачало коштів навіть на поточні операційні витрати, що змушувало власників фінансувати роботу станцій із власних коштів.
При цьому представники влади, включаючи виступи на конференціях у Лугано, наголошують на важливості подальшого розвитку відновлюваної енергетики в Україні як одного з ключових секторів, здатних залучити інвестиції та сприяти повоєнному відновленню в країні. У цьому контексті представники галузі активно обговорюють два основні питання:
- Як можна врятувати вже реалізовані проекти та вкладені інвестиції;
- Як знайти шляхи для подальшого розвитку сектора відновлюваної енергетики.
Деякі рішення вже вирішуються на стадії появи. Міністерство енергетики України, НКРЕКУ та НЕК “Укренерго” активно працюють над вирішенням поточних тактичних питань.
Крім того, передбачається, що НЕК “Укренерго” зможе знайти спосіб врегулювати заборгованість за послуги з управління навантаженням та розпочати виплати Державному підприємству “Гарантований покупець”, що, у свою чергу, забезпечить рівень платежів виробникам відновлюваної енергії не менше ніж на 30%.
Проте навіть у світлі таких перспектив виробників відновлюваної енергії все одно змушують задуматися про пошук альтернативних рішень. Особливо це актуально в умовах кризи довіри до політики уряду щодо альтернативної енергетики.
Деякі компанії розглядають можливість припинення використання “зеленого” тарифу та переходу на конкурентні сегменти ринку електроенергії. Ці наміри стали більш реальними після ухвалення Верховною Радою законопроекту №7427. Окрім очікуваних положень про заборону збільшення тарифів, внесено поправки, що надають виробникам відновлюваної енергії тимчасову можливість виходу з балансуючої групи Державного підприємства “Гарантований покупець”.
Причина цієї тенденції є досить простою. Середній “зелений” тариф становить близько 4 гривень за 1 кВт*годину. У той час як середня ціна електроенергії на ринку останнім часом становить близько 2,22 гривні. Продаючи електроенергію на ринку, виробники відновлюваної енергії можуть отримувати понад 50% від “зеленого” тарифу, що є набагато вигіднішим порівняно з продажем Державному підприємству “Гарантований покупець”. Можливо, це не принесе величезних доходів, але принаймні дозволить більшості виробників відновлюваної енергії виживати.
З іншого боку, компанії, які вирішать тимчасово відмовитися від “зеленого” тарифу, будуть тимчасово позбавлені привілеїв та гарантій, пов’язаних із продажем електроенергії за цим тарифом. Вони будуть зобов’язані самостійно нести повну відповідальність за небаланси та не отримувати компенсацію від Національної енергетичної компанії “Укренерго” за непродану електроенергію у зв’язку із командами диспетчерів.
Для тих, хто обере цей варіант, закон закріплює право будь-якої миті відновити договір з Державним підприємством “Гарантований покупець” та повернутися до продажу електроенергії за “зеленим” тарифом.
Однак не прогнозуємо, що значна частина виробників відновлюваної енергії скористається цією можливістю, хоча такий сценарій давно обговорюється в галузі, і вже є компанії, які продають електроенергію на ринку.
По-перше, покращення у платіжній дисципліні Державного підприємства “Гарантований покупець” останнім часом фактично знизило привабливість для багатьох виробників виходу на ринок.
По-друге, бізнес-процеси більшості таких компаній не готові працювати на ринку. Ризик помилок у прогнозуванні небалансів та торговельної діяльності та пов’язаних з ними збитків надто високий.
По-третє, рівень довіри до регуляторної політики держави у галузі низький. Виробники мають резонні побоювання, що після тимчасового виходу із групи гарантованого покупця держава змінить правила та не дозволить їм повернутися.
Враховуючи це, на нашу думку, невелика кількість виробників може спробувати використати цю можливість для навчання і спробувати працювати на ринку. Однак масштабної відмови від продажу за “зеленим” тарифом очікувати не варто.
Пошук способів для подальшого розвитку відновлюваної енергетики є ще складнішим завданням. Державні чиновники та експерти галузі розглядають різні варіанти. Насамперед, це включає перехід із “зеленого” тарифу на механізм feed-in premium, який передбачає вихід виробників відновлюваної енергії на ринок та отримання додаткової виплати понад ринкову вартість електроенергії.
По-друге, розглядається можливість застосування таких механізмів, як сертифікати походження (інакше відомі як “зелені” сертифікати) та контракти на різницю. В українському законодавстві їх реалізовано як інструменти для забезпечення стабільності цін на електроенергію.
Проте всі ці варіанти стикаються з двома питаннями, на які досі немає остаточних відповідей.
Перший виклик – це відновлення довіри інвесторів у сфері відновлюваної енергетики до Уряду України, включаючи Міністерство енергетики та Національну комісію, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКУ). З початку 2019 року влада неодноразово не виконувала своїх зобов’язань перед інвесторами, що знижувало готовність учасників ринку до діалогу та прийняття пропозицій.
Наразі держава має можливість вийти із цієї ситуації “елегантно” та продемонструвати готовність нести відповідальність перед інвесторами. Для цього пропонується здійснити довгострокову пропозицію, яку інвестори пропонували з 2019 року: конвертувати борг Державного підприємства “Гарантований покупець” у державно-гарантовані цінні папери. Такі цінні папери можуть бути використані інвесторами при реструктуризації боргів перед банками або продані, щоб залучити кошти на обслуговування станцій та розвиток бізнесу.
Це буде подвійною метою: по-перше, це стане прикладом відповідального поводження держави з інвесторами та готовності знаходити взаємовигідні рішення в умовах кризи. По-друге, це дозволить Державному підприємству “Гарантований покупець” позбавитися статусу вічного боржника, який не виконує своїх договірних зобов’язань.
Другий аспект полягає у розвитку конкурентного ринку електроенергії відповідно до вимог європейських директив. Усі механізми, які можуть залучити інвесторів на ринок електроенергії, залежать від прозорості, чіткості правил, ринкових цін та мінімального втручання держави.
Для цього держава має надати інвесторам чіткий план кроків, що включає такі заходи, як припинення перехресного субсидування споживачів, запровадження обов’язкових стандартів європейського законодавства, включаючи REMIT та регулювання державної допомоги, а також реформу НКРЕКУ та Антимонопольної комісії України.
Загалом боротьбу виробників відновлюваної енергії за виживання в галузі ще не завершено. У липні консолідовані зусилля гравців ринку дали перші результати. Однак перед ними стоїть складна робота із захисту інтересів галузі, яка потребує активної позиції та, в деяких випадках, сили у діалозі з урядом.
Висновки
Крім цього, майбутнє, безумовно, належить конкурентному ринку електроенергії. Тому компанії, які вже сьогодні вирішать скористатися цією можливістю та почнуть адаптацію до роботи на ринку, отримають перевагу перед конкурентами у найближчому майбутньому та зможуть успішно впровадити нові проекти.