bywhzsli

Які компаніі у зоні ризику позапланових перевірок - S&P Agency

bywhzsli

Які компаніі у зоні ризику позапланових перевірок


Кому потрібно бути готовим до перевірок Держпраці?

19 липня 2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який розблокував діяльність Інспекції Держпраці з перевірок бізнесу.

Прямо у законі зроблено акцент на перевірки щодо дотримання повоєнних змін у КЗоТ, законності звільнення під час війни та, звичайно, пошук неофіційно працевлаштованих.

Оновлені правила встановлюють міри ризику, відповідно до яких планується частота перевірок:

  • висока – не частіше ніж 1 раз на 2 роки;
  • середня – не частіше ніж 1 раз на 3 роки;
  • низька (незначна) – не частіше 1 разу на 5 років.

Складність полягає в тому, що це приблизна частота планових перевірок – можна навіть заздалегідь дізнатися, чи ваше підприємство входить до переліку тих, що перевірятимуться. Але є ще позапланові перевірки – і до них підготуватися важче.

Щоб орієнтуватися в ступенях ризику скажемо, що цей ступінь можуть підвищувати в Держпраці такі фактори:

  • якщо ваша діяльність передбачає наявність складного обладнання, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки, що перебувають в експлуатації не менше ніж п’ять років до проведення перевірки;
  • якщо на вашому підприємстві передбачена та велася робота з такими механізмами чи обладнанням підвищеної небезпеки 5 років до проведення планової перевірки;
  • якщо ваша діяльність передбачає виконання робіт з підвищеною небезпекою (які виконувались останні 5 років перед перевіркою);
  • якщо ви вже раніше отримували зауваження під час проходження аудиту з охорони праці;
  • якщо за вашим підприємством було зафіксовано порушення у сфері охорони праці;
  • якщо за останні 5 років на вашому підприємстві траплялися нещасні випадки, або хронічні професійні захворювання;
  • та ін.

Відразу скажемо, що зони “ризику”, де за статистикою виявляється більшість порушень перевірками, це:

  • порушення при оформленні на роботу іноземців чи осіб без громадянства;
  • порушення виплат чи нарахування зарплат іноземцям та особам без громадянства;
  • порушення порядку прийняття на роботу чи звільнення працівників;
  • допуск працівника до роботи без належного оформлення;
  • порушення правил оформлення чи роботи з особами з інвалідністю;
  • порушення у сфері сплати податків або інших платежів, що нараховуються при оплаті праці.

Насамперед можуть перевірити:

  • компанії, у яких доходи від робіт та послуг набагато перевищує кількість працівників;
  • компанії, в яких під час карантину роботодавець скоротив (звільнив, відправив у відпустку за власний рахунок тощо) штат співробітників, а після пом’якшення карантинних норм та відновлення повноцінної роботи підприємства кількість працівників залишилася такою ж;
  • підприємства, які працюють виключно за договорами цивільно-правової відповідальності, наймають стажистів або працюють через ФОП.

Важливо! Перед початком перевірки інспектор зобов’язаний підтвердити свої повноваження та показати відповідне посвідчення. Реєстр виданих посвідчень опубліковано на сайті Держпраці, де можна перевірити достовірність посвідчення конкретного інспектора.

Важливо не чекати на планову перевірку Держпраці, та не перевіряти чи потрапили ви до переліку найближчих перевірок. Якщо ви заздалегідь подбайте про те, щоб відповідати вимогам державного органу – боятися перевірок просто не доведеться.

Наша компанія може запропонувати вам як послуги підготовки підприємства до перевірки, так і супровід у процесі її проходження.

Чому знати про державні перевірки важливо?

Закон про державний нагляд стверджує, що перевірки мають забезпечувати інтереси суспільства. Ключовий принцип – пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування та розвитку соціуму.

Натомість підприємці вважають, що перевірки використовуються недобросовісними інспекторами ще й для того, щоб заважати їхній діяльності та стягувати великі штрафи.

Бували такі випадки, коли бізнес штрафували на значні суми, однак вже наступного дня з офіційною заявою виступала голова служби та запевнювала громадськість у тому, що штрафу не буде, оскільки він не адекватний порушенню. Це яскравий приклад, який демонструє, чому сфера державного контролю варта уваги й дослідження.

Своєю чергою відкриті дані про перевірки допомагають у цьому, адже дозволяють контролювати як процеси планування перевірок, так і їхні результати.

Оприлюднення цих даних дає змогу створювати різноманітні сервіси для полегшення роботи підприємств та проходження перевірок – інформування про наближення перевірки, дотримання її процедури, сповіщення про появу звіту за результатами перевірки.

Навіть оприлюднення самих звітів дає гарну змогу підприємцям проаналізувати, яких порушень зазвичай припускаються, і своєчасно їх виправити – ще до проведення самої перевірки.

Які бувають перевірки?

Заходи державного нагляду (контролю) — перевірки — можуть бути 2 видів:

  • Планові (можуть бути комплексними, якщо здійснюються одночасно декількома контролюючими органами)
  • Позапланові.

Планові перевірки здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються контролюючими органами не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Річні плани проведення перевірок та план проведення комплексних перевірок оприлюднюються на офіційному веб-сайті контролюючого органу та вносяться до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) — Інспекційного порталу. Саме тому про планову перевірку можна дізнатися заздалегідь, перевіривши річні плани на Інспекційному порталі (https://www.inspections.gov.ua) чи на офіційних веб-сайтах контролюючих органів.

Планові перевірки проводяться з додержанням вимог щодо:

  • періодичності: підприємства з різними ступенями ризику перевірятимуть із різною періодичністю;
  • строку здійснення перевірки та сумарної тривалості усіх перевірок протягом року;
  • обов’язкового попереднього повідомлення підприємця про проведення перевірки (не пізніш як за 10 днівдо дня перевірки);
  • визначеного переліку питань, щодо яких підприємство перевіряють.

Для того, щоб перевірити наявність планових перевірок щодо вашого підприємства, ви можете скористатися нашою допомогою.

Комплексна перевірка – це захід державного нагляду (контролю), що проводиться кількома контролюючими органами одночасно (фактично поєднання планових перевірок в один час).

План комплексних перевірок формується автоматично, якщо одне підприємство входить в річні плани перевірок кількох контролюючих органів.

Пам’ятайте! Від проходження комплексної перевірки можна відмовитися, надіславши звернення до Державної регуляторної служби України. У такому разі перевірки підприємства  здійснюватимуться окремо згідно з річними планами контролюючих органів.

Позапланова перевірка – це захід державного нагляду (контролю), що здійснюється тільки у разі наявності конкретних підстав, визначених законодавством.

Підприємця не повідомляють про проведення перевірки заздалегідь. На позапланові перевірки не поширюються правила щодо періодичності та максимальної сумарної тривалості протягом календарного року. Однак, строк здійснення позапланової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — двох робочих днів.

Під час проведення позапланової перевірки контролюючими органами з’ясовуються лише те обмежене коло питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення перевірки. Таке коло питань обов’язково зазначається у посвідченні (направленні) на проведення перевірки.

Які підстави для позапланових перевірок?

Відповідно до п. 78.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

  • за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
  • платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
  • платником податків подано до органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;
  • виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
  • платником податків подано в установленому порядку до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
  • розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
  • платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у р. V ПКУ, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

  • щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня його отримання;
  • отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;
  • органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

  • у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

 

Хто і де проводить найбільше перевірок?

Найбільше перевірок здійснює Державна служба з надзвичайних ситуацій – майже 90 тисяч перевірок з початку 2020 року. На другому місці – Держпродспоживслужба. На третьому – Державна служба України з питань праці.

Найбільше перевірок провели у Харківській області, Київ – на другому місці, хоча в столиці зареєстрована найбільша кількість підприємців. А найбільша кількість інспекторів, до речі, у Дніпропетровській області. Також у топ за кількістю перевірок потрапили Житомирська та Одеська області.

Скільки в Україні перевіряльників?

Загалом у країні – понад 10 тисяч інспекторів різноманітних контрольних органів. Найбільше їх у Дніпропетровський та Харківській областях. Наймасовіші групи – це інспектори ДСНС, служби захисту прав споживачів та Держслужби з питань праці.

 

Хто найбільше проводить перевірки?

У середньому за рік за результатами однієї перевірки інспектори ДСНС знаходять чотири порушення. Саме в цій службі зафіксована найбільша середня кількість виявлених порушень на одного інспектора – 257 на рік.

На другому місці – Державна служба України з питань праці: 82 порушення на одного інспектора на рік та трохи більш як три порушення на одну перевірку. Найбільше порушень українські підприємства припускаються щодо працевлаштування та безпеки співробітників.

Контрольні органи можуть використати ці дані для моніторингу ефективності працівників, контролю за їхньою доброчесністю, прийняття управлінських рішень щодо призначення інспекторів до перевірки тих чи інших підприємств.

Наскільки ефективно працюють інспектори?

Кабінет Міністрів України постійно працює над удосконаленням нормативно-правової бази сфери державного нагляду.

За підтримки «Офісу ефективного регулювання» BRDO розробляються критерії оцінки ризику підприємств, які мають бути основними маркерами для проведення перевірок. Так, під час жорсткого локдауну перевірки здійснювалися щодо дотримання карантинних обмежень.

Більше перевірок проводиться серед підприємств із високим ступенем ризику. Мета такого підходу – максимально полегшити роботу малих підприємств із низькими ступенями ризику, перевіряючи підприємства, порушення на яких дійсно можуть завдати шкоди людям та суспільству.

Іноді інспектори проводять мало перевірок, але при цьому виявляють багато порушень – це пов’язано насамперед з тим, що такі інспектори перевіряють великі підприємства. Якщо на фабриці або заводі працюють тисячі працівників, підприємство має десятки будівель із квадратними кілометрами площ, у такому разі інспектор може знайти й до двохсот порушень на одному підприємстві.

Підприємці можуть отримати розпорядження про усунення порушень у певний термін – це типова практика. В Україні рідко штрафують під час першої перевірки чи вперше виявленого порушення.

Що робити після перевірки?

Після того, як двері підприємства зачинилися за інспектором – перевірка не завершується, підприємцю ще належить здійснити велику роботу. Необхідно перевірити акт про проведення перевірки: чи відповідає він уніфікованій формі, чи зазначені в ньому лише ті порушення, які були виявлені, а щодо позапланової перевірки – тільки ті порушення, які стосуються причини її проведення.

Результати перевірки можна оскаржувати. Для цього можна зазначити свої зауваження безпосередньо в згаданому вище акті або подати до контрольного органу протягом 5 днів після його завершення. Але варто подавати якомога швидше, 5 днів – це максимальний строк, протягом якого контрольний орган має укласти розпорядчий документ щодо усунення порушень.

Підприємець може оцінити роботу інспектора – це можна зробити у формі акту про проведення перевірки. Оцінка буде врахована під час оцінювання інспектора.

Також підприємець може оскаржити результати перевірки, зокрема, накладені санкції, результати випробувань та тестувань, зупинення дії ліцензії. А також вимагати відшкодування шкоди, завданої через проведення перевірки й застосування санкцій, у тому числі відшкодування втраченої вигоди.

Висновки та поради

Підсумовуючи, у кожному окремому випадку платникам слід аналізувати, чи правомірно та обґрунтовано податкова направила запит про надання інформації та чи є підстави для призначення перевірки після надання (чи ненадання) відповіді на такий запит. Судова практика Верховного Суду дає багато можливостей оскаржити безпідставні дії податкових органів і уникнути проведення неправомірної перевірки, які варто використовувати, оскільки попередити завжди легше, ніж відбивати мільйонні висновки актів перевірок в судах.

Сподобалася стаття?
Залишити коментар

Зв'язатись з нами

Вы не можете скопировать содержимое этой страницы