Види податкових перевірок та їх характеристика



Податкові перевірки є основним способом контрольної функції з боку органів державної податкової служби. А якщо враховувати українські реалії, то це один із найменш приємних елементів взаємовідносин між бізнесом та органами влади.

Основні види податкових перевірок

Існує три види податкових перевірок: камеральні, документальні та фактичні. Також перевірки можуть бути плановими чи позаплановими, виїзними чи невиїзними.

Камеральні перевірки проводяться в приміщенні органу ДПС і виходять із даних, що містяться в податкових деклараціях. Для такої перевірки не потрібне спеціальне рішення чи обов’язкова присутність платника податків.

При документальній перевірці здійснюється контроль на основі аналізу податкових декларацій, бухгалтерської та фінансової звітності, первинних документів тощо. При документальній перевірці перед контролюючим органом стоїть завдання перевірити своєчасність та повноту нарахування всіх податків і зборів, дотримання валютного законодавства, оформлення трудових відносин із працівниками.

Планова перевірка може проходити лише згідно з планом-графіком перевірок. Ця перевірка може відбуватися лише після попереднього повідомлення платника податків.

Для позапланової перевірки необхідні визначені законом підстави. Причиною може бути: неподання податкової декларації у встановлений законом термін, виявлені факти можливих порушень під час здійснення перевірок інших платників, знайдені недостовірні дані в деклараціях.

Для невиїзних документальних податкових перевірок необхідне ухвалення відповідного рішення та попереднє повідомлення платника податків, але його присутність на перевірці не є обов’язковою.

Чи можна зменшити ймовірність проведення перевірки

Так можна. Для цього треба (якщо це доцільно та можливо):

– уникати подання негативних податкових декларацій. Це стосується як податку на прибуток, так і ПДВ (в останньому випадку критичним є «мінус» понад 100 тис. грн). Усе залежить від співвідношення «економічні вигоди / ризик перевірки». Тут можна дати корисний лайфхак: при незначних сумах відшкодування ПДВ чи податку на прибуток краще подати позитивну декларацію, навіть свідомо припустившись помилки (за «зайвий» плюс ніхто не штрафує). Потім із поданням наступної декларації помилку можна виправити в поточній декларації (по податку на прибуток, наприклад, є додаток ВП) або шляхом подання уточнюючого розрахунку. Даний прийом спрацьовує та дає змогу не світити «мінус»;

– не проводити операції з сумнівними контрагентами (ліквідація, банкрутство, офшори, зміни розташування тощо). Можна перевіряти своїх контрагентів на надійність (перевірка контрагента з «Expertus: Головбух»);

– уникати надмірних операцій з єдиноподатниками та скорочення сплати ЄСВ й інших зарплатних податків.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Треба стежити, щоб на єдиноподатників, які є керівниками чи іншими працівниками підприємства, не потрапляло понад 5% загального обсягу поставок підприємства, а ЄСВ не скорочувався більш ніж на 20% на рік. Ці цифри взяті з внутрішніх рекомендацій ДПС;

– вчасно подавати податкові декларації;

– своєчасно відповідати на письмові запити ДПС, якщо вони надсилаються. Вчасно – це 15 робочих днів з дня, що настає з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 ПКУ);

– вчасно реєструвати податкові накладні, щоб не було скарг покупців;

– використовувати РРО, якщо вона потрібна, і видавати фіскальні чеки, щоб не було скарг покупців (актуально з 1 жовтня 2020 року);

– уникати оскаржень дій ДПС. Додаткова перевірка можлива, наприклад, у разі подання заперечення на акт податкової перевірки.

Оскарження індивідуальної податкової консультації

Що робити до перевірки:

  1. Перевіряємо оформлення документів за 1095 днів від дня подання податкової звітності, до якої їх було включено.
  2. Спробуємо визначити, що саме й чому перевірятимуть (допомога: план-графік перевірок, запити ДПС, негативні декларації). Можна й зателефонувати.
  3. Звертаємо увагу на підписи (як власні, так і контрагентів) – можуть визнати правочин безтоварним.

Що робити під час та після перевірки

– не надавати документи, яких не просять;

– не давати документи, які не пов’язані з предметом перевірки;

– не залишати перевіряючих з оригіналами на самоті й не давати їх забирати – оригінали вилучати не мають права;

– перевірити наявність відповідно до постанови, якщо просять провести інвентаризацію.

Підготовка до податкової перевірки: практичні рекомендації

Усі податкові перевірки можна поділити на три групи.

Перша група – це планові податкові перевірки. Про такі перевірки бізнес має бути офіційно повідомлений у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Друга група – позапланові перевірки. Про такі перевірки бізнес може лише здогадуватися. Сигналом, що варто очікувати на перевірку, можуть бути отримані листи від податкової з проханням надати інформацію або внаслідок наявності підстав для проведення позапланових документальних перевірок.

Третя група – раптові податкові перевірки, які проводяться без попередження платника податків.

Рекомендація

Використовуйте відкриті дані на сайті Державної податкової служби України для отримання інформації про заплановані податкові перевірки. Аналізуйте отримані запити податкової при затребуванні інформації та її документальне підтвердження щодо можливості ініціювання позапланових перевірок надалі. Це дасть змогу виграти час і ретельніше підготуватися до перевірки.

Отже, головна умова успішного завершення будь-якої податкової перевірки – планомірна й систематична підготовка до неї. А разом з нашими фахівцями зробити це ще легше.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Юридичний супровід купівлі бізнесу


Організовувати бізнес із самого початку – річ доволі клопітка. Треба заздалегідь готуватися до різноманітних труднощів, фінансових проблем та бюрократичної тяганини. Проте все це можна уникнути, якщо придбати готовий бізнес.

Однак тут також є певні проблеми. Ми не рекомендуємо робити таку купівлю самостійно, оскільки цей процес дуже складний та відповідальний. Тут потрібна допомога спеціального юриста, який організовує супровід угоди щодо придбання бізнесу, і без нього обійтися практично неможливо!

Чи є різниця між процедурами продажу й купівлі бізнесу?

Купівля та продаж бізнесу дуже різняться. Кожна процедура має пройти певний етап. У покупця (інвестора) – одні алгоритми підготовки до угоди, а в продавця (власника) – інші. Мета покупця – знизити ризики та проблеми покупки, мета ж продавця – по можливості максимально вигідно продати бізнес або свою частку в ньому.

Як можна продати чи купити готовий бізнес?

Є три способи продажу чи придбання бізнесу:

– Повна продаж власником – у цьому разі передаються всі права власності на бізнес.

– Продаж корпоративних прав – в цьому випадку бізнес передається в спрощеному режимі: у спосіб зміни складу власників та структури їхніх часток або зміни власника юридичної особи.

– Дарування – бізнес передається безкоштовно.

З використанням першого та другого способів відбувається понад 90% угод. Щоб операція пройшла без проблем, необхідна робота численної команди: юриста, асистента з податків, консультанта з податків, бухгалтера-аудитора та бізнес-асистента.

Юридичний супровід покупки бізнесу, що входить?

  1. Комплексний аудит фінансової діяльності компанії, а також оцінювання ризиків, включаючи перевірку, чи є борги та інші обтяження: зобов’язання, корпоративні й трудові відносини (due diligence).
  2. Підготовка рекомендацій щодо умов інвестування, розробка фінансово-правового алгоритму інвестицій.
  3. Розробка бізнес-плану розвитку бізнесу.
  4. Юридичне оформлення угоди та її супровід (угода з акціями або частками, угода про надання опціону, корпоративна угода, корпоративні процедури).
  5. Проведення переговорів.

Слід зазначити, що компанія S&P Agency є надійним партнером і вже багато років успішно захищає інтереси клієнтів в інвестиційних проєктах.

Професійний підхід та високі стандарти надання юридичних послуг забезпечують нашим клієнтам не лише вигідні та безризикові інвестиції, а й чітке розуміння перспектив розвитку нового бізнес-напряму.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Що входить до юридичної підтримки продажу бізнесу?

  1. Аудит бухгалтерії продавця, його активів та пасивів

Фахівець із бухобліку насамперед проводить аудит бухгалтерських документів, перевіряє активи й пасиви, а також товарні запаси.

  1. Аналіз усіх етапів купівлі нерухомості

Практика юристів S&P Agency переконує: чимало угод із нерухомості можна оскаржити навіть через три роки з моменту продажу. Причин відновлення пропущених термінів через суд багато. Тому юрист вивчає історію об’єктів (в інтернеті та виписці ЄДРП), аналізує документи, що встановлюють право.

  1. Експертна оцінка основних договорів

Юридичний супровід купівлі бізнесу успішний, коли проведено ретельну експертизу договорів та інших документів. Завдяки їм можна знайти серйозні неустойки та штрафи, передбачені договірними зобов’язаннями. А в договорах можуть бути прописані реально нездійсненні умови для юридичної особи, що набуває бізнес. Тому експертиза щодо потенційних і реальних ризиків є вкрай важливим етапом.

  1. Звіряння часток та акцій власників

Юрист запитує та перевіряє всі документи: установчі, протоколи загальних зборів акціонерів, рад директорів та інших органів управління. Якщо корпоративні папери оформлені з помилками, виникають ризики, що акціонери або колишні власники часток їх оскаржать.

  1. Перевірка боргів та інших обтяжень

Дуже висока ймовірність існування боргів перед фіскальними, комунальними та сервісними службами. Тому алгоритм купівлі бізнесу обов’язково має містити перевірку податкових боргів перед ДПС. Також треба простежити, чи не передано в заставу банку чи іншій комерційній організації частки бізнесу: наявність обтяжень та ризиків щодо них юристу теж варто перевірити.

Як без ризиків закрити угоду

Таким чином, розв’язання багатьох завдань потребують ретельного та професійного підходу. Компанія S&P Agency пропонує послуги з юридичного супроводу продажу бізнесу та його купівлі.

Останнім етапом угоди для обох сторін стане зміна власника та генерального директора, яку ми проведемо за один день. Проконсультуйтеся сьогодні за телефоном +38 (044) 383-00-00 або напишіть нам на електронну поштову скриньку office@sp.agency. Ми завжди на зв’язку!

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Tax incentives for large investors

Податкові пільги великим інвесторам


Великі інвестори – великі податкові пільги

Суб’єкти інвестиційної діяльності країни мають підтримку на законодавчому рівні. Вона передбачає, зокрема, доволі широкий спектр податкових пільг. Так, якщо інвестори виконують передбачені законами умови, вони можуть бути позбавлені сплати податку на прибуток частково чи навіть повністю, а також звільнені від сплати податку на майно.

Однак такі преференції інвесторів містяться в доволі широкому наборі законів і підзаконних актів, причому нерідко уявляють собою громіздку базу складнопідрядних норм і умов.

Чи поможуть податкові скидки активізувати інвестиції в Україні?

Усупереч неблагонадійній інвестиційній ситуації, влада всіма силами намагається стимулювати надходження інвестицій в Україну. Свого часу Верховна Рада підтримала два законопроєкти – №3761 та №3762, – згідно з якими в податковому й митному кодексах передбачалося внесення поправок. Правові акти мали б сприяти виконанню Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні», який отримав вельми комічне формулювання в бізнесових і фінансових кругах – «закон про інвест-нянь».

Приманка для інвестицій

Відповідно до закону, державна підтримка, окрім іншого, може надаватися потенційному інвестору як податкові пільги. До таких належать, наприклад, звільнення від сплати окремих податків і зборів, а також мита на ввезення нового обладнання; переважне право користування землею, яка є комунальною чи державною власністю; інфраструктурне забезпечення інвестованого проєкту за рахунок держави (система комунікацій, дороги). Ідеться, до речі, про звільнення від ПДВ та мита під час постачання в країну нового обладнання, а також п’ятирічне звільнення від сплати податку на прибуток. При цьому частка підтримки з боку держави становить не більше, ніж 30% від загальної суми інвестицій у проєкт.

До того ж органи місцевого самоврядування мають право визначати менші ставки податку на землю та орендну плату за землі комунальної чи державної власності або ж, на власний розсуд, взагалі звільняти інвестора від таких сплат.

Утім, згідно із законом, надаючи проєкт, інвестор зобов’язаний дотримуватися певних умов:

  1. розмір інвестицій не повинен бути меншим €20 млн;
  2. сфери інвестування: мистецтво, культура, спорт, освіта, наука, охорона здоров’я, туризм; а також галузі: транспорт та логістика, обіг та утилізація побутових відходів, переробна промисловість (за винятком тютюну й алкоголю), видобуток та збагачення корисних копалин (за винятком вугілля, нафти й газу);
  3. інвестор створює не менше 80 робочих місць. Важливою умовою є те, що середня заробітна плата на новому підприємстві має перевищувати середню в регіоні мінімум на 15%;
  4. термін реалізації інвестпроєкту – не більше п’яти років.

Примітно, що порівняно з іншими не менш важливими економічними актами, закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні» був прийнятий порівняно швидко. Перше читання він пройшов 21 липня 2020 року, 1 грудня відправлено на повторне друге читання та прийнято через два тижні, 17 грудня. А 10 лютого 2021-го його підписав президент.

І вже з наступного дня після публікації закон набув чинності. Зміни в податковому та митному кодексах набули чинності з 1 січня цього року й діятимуть аж до 1 січня 2035-го.

У процесі роботи над законопроєктом між першим і другим читаннями фінансову планку інвестицій було знижено – із €30 млн до €20 млн; мінімальна кількість робочих місць – зменшено зі 150 до 80. Також у документі було переосмислено прописані галузі та сфери, при інвестуванні в які можна отримати пільги. За словами представників Української спілки промисловців та підприємців (УСПП), це було побажання бізнес-середовища.

Руда та пільги

У первинному тексті законопроєкту видобуток якихось корисних копалин не згадувався. На момент другого читання у списку галузей, яким обіцяна державна підтримка, з’явився видобуток та збагачення корисних копалин – однак крім нафти, газу й вугілля. Тобто у пріоритеті держави – розвиток залізорудного напряму.

У статті 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» прямо вказується: інвестиції, спрямовані на збагачення залізної руди, можуть мати певні пільги, зокрема:

  1. пріоритетне право землекористування, що включає перевагу в придбанні ділянки у власність або ж оренді земельної ділянки комунальної чи державної власності;
  2. звільнення від мита при ввезенні в країну (імпорті) нового обладнання;
  3. звільнення від сплати ряду податків і зборів.

Свого часу в Україні реалізовувалися два залізорудні проєкти: ГЗК канадської компанії Black Iron та Біланівський ГЗК компанії Ferrexpo.

Black Iron до кінця 2021 року планувала запустити будівництво нового залізорудного виробництва у Кривому Розі, тому свого часу позитивно сприйняла закон. Так, завдяки зниженню авансових податків та мит на будівництво переробного підприємства, а також зниженню початкових податкових платежів у компанії економію оцінили в розмірі майже $170 млн.

Проблеми реалізації

Спочатку проблемною частиною законопроєкту була відсутність повноцінного фінансово-економічного обґрунтування. Виконання закону може суттєво вплинути на доходи до державного бюджету, адже невідомо, наскільки зменшаться надходження від таких інвестиційних проєктів через відсутність податків та зборів, а також імпортних мит.

До того ж закон не відповідає домовленостям України з Міжнародним валютним фондом про неформування нових податкових пільг (про що у своєму аналізі попереджає Головне юридичне управління Верховної Ради).

Утім, ще в процесі роботи над законопроєктом експерти виявили чимало слабких місць (із погляду юридичного права). Хоча варто врахувати, що цей документ є більше політичним кроком, ніж правовим, тому при його голосуванні юридичні моменти ігнорувалися.

Для того, щоб закон «працював», 2 березня 2021 року Верховна Рада ухвалила два взаємозв’язані законопроєкти – №3761 і №3762. Вони визначали поправки до податкового та митного кодексів. І виникла нова необхідність: Мінекономіки мало буквально за пів року створити, погодити та ухвалити нормативні акти, щоб «запустити» закон.

Тому, якщо врахувати повільну реалізацію в нас будь-яких масштабних промислових проєктів, на якесь інвестиційний ривок минулого року чекати не варто було. Хоча прийняття закону, що визначає держпідтримку інвестицій, все ж таки має певний вплив на запуск нових проєктів.

Неупереджений погляд

З одного боку, для активізації інвестиційних надходжень до України цей закон має вагоме значення. Адже чим більший промисловий проєкт, тим він складніший для реалізації. До того ж нерідко перед іноземними інвесторами, які не мають досвіду роботи в Україні чи «місцевого» партнера, виникає чимало труднощів, зокрема перепон, пов’язаних із бюрократією. Це зводить нанівець ефективність проєкту або й унеможливлює його по суті.

З другого боку, індекс інвестиційної привабливості України знизився до 2,4 бала (рівень 2013-го) з максимальних п’яти, що підтверджує опитування Європейської бізнес-асоціації (ЄВА). Так, близько 66% опитаних підприємців наголосили на погіршенні інвестклімату порівняно з першою половиною 2020-го. А 29% стверджують, що умови ведення бізнесу не змінилися. Лише 5% переконані, що інвестклімат покращився.

Іноземні інвестори, серед яких ЄВА теж провела опитування, вказали на такі основні перешкоди для інвестицій:

  • непередбачувана судова система;
  • корупція;
  • монополізація ринків та вплив олігархів;
  • нестабільне й у принципі складне законодавство;
  • репресивне ставлення правоохоронних й контролюючих органів.
Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Не слід забувати також, що економічні пільги, надані державою комусь, суспільство трактує вже стандартно (що, по суті, не суперечило багаторічній практиці). Мається на увазі формування нових корупційних схем та надання можливостей наближеному до влади бізнесу «законно» уникнути оподаткування завдяки пільгам.

Що стане визначальним у рішенні інвестора – несприятливий інвестклімат чи податкові пільги? Це питання поки що залишається відкритим. Але одне можна сказати напевно: один закон не може реформувати економіко-правову систему й сформувати позитивне середовище в Україні для іноземних інвестицій.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Наталія

Прізвище: Осадча

Email: osadcha@ap.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

5 of the most important recommendations for reducing risk

Комплаєнс-угоди. Топ-5 юридичних рекомендацій зі зниження ризиків


Багато українських компаній почали використовувати інструмент, який називається комплаєнс. По суті, це комплекс заходів, за допомогою яких юристи запобігають різноманітним порушенням закону та внутрішніх процедур. Що таке комплаєнс і в чому його плюси, розповімо докладніше.

Цінність комплаєнсу

Успішність бізнесу залежить від низки умов та факторів – ціни та якості продукту (послуги), маркетингу, конкуренції на певному ринку, інноваційності підприємства та продукту (послуги), потреб ринку.

Проте дедалі більше пересічних споживачів не стільки звертають увагу на ціну і якість продукту, як беруть до уваги позитивний імідж компанії, яка виготовила необхідний товар, і навіть екологічність діяльності підприємства-виробника (надавача послуг).

Так, при виборі контрагента для здійснення підприємницької діяльності переважна більшість підприємств обов’язково перевіряє законність ведення потенційним контрагентом бізнесу. Перевіряють і відсутність судових спорів, які свідчать як про фіктивність діяльності контрагента, так і про прецеденти невиконання ним взятих на себе договірних зобов’язань; відсутність податкових заборгованостей; відсутність скандальних ситуацій у соціальних мережах чи засобах масової інформації.

Кожен із перерахованих аспектів є потенційним ризик-фактором, тому надзвичайно важливий для успішності та прибутковості підприємства, власники та керівництво якого зацікавлені в недопущенні вище перерахованих негативних наслідків для компанії. Це свідчить про важливість комплаєнсу та реальну потребу в ньому.

Побудова комплаєнсу в компанії

Для більшості власників уже стала очевидною необхідність побудови комплаєнс-системи всередині компаній. На жаль, не всі знають, як вибудувати ефективну систему.

Цілі побудови комплаєнс-системи:

– щоби протидіяти корупції та шахрайству;

– щоб виявляти ризики, які стали наслідком недотримання внутрішніх та зовнішніх норм;

– щоб дотримуватися вимог міжнародних стандартів та українських законодавчих норм.

Починати завжди необхідно з прописування політик компанії.

Існує ряд стандартних політик, які тією чи іншою мірою традиційно застосовуються в більшості організацій:

– Кодекс корпоративної етики. Це стандартний документ, що стосується практично всіх напрямів функціонування компанії. У документі прописані морально-етичні засади її діяльності, норми поведінки працівників та їхні обов’язки.

– Антикорупційна політика. Вона передбачає певні процедури та практичні дії щодо як власних співробітників, так і клієнтів і контрагентів.

– Політика запрошень на заходи, а також дарування та отримання подарунків. В Україні така політика досить актуальна, адже в соціумі давно й широко практикуються такі відносини з регулюючими та контролюючими органами влади, партнерами та контрагентами.

– Політика повідомлень про порушення етичних норм. Ефективне виконання цієї функції є одним із найдієвіших способів боротьби з різноманітними порушеннями всередині компанії.

– Політика урегулювання конфліктів інтересів. У цьому документі викладаються етичні норми та стандарти поведінки співробітників у разі виникнення конфлікту інтересів, а саме тоді, коли інтереси та дії працівника можуть суперечити інтересам компанії.

– Політика взаємодії з регулюючими органами. Правильна та продуктивна взаємодія з регулюючими органами – це вкрай актуальне питання, адже навіть у виключно законослухняних компаній під час взаємовідносин із державними службами іноді виникають різноманітні складнощі.

– Політика конфіденційності.

Необхідно усвідомлювати, що будь-яка компанія на підставі затверджених керівництвом принципів може додатково прописати необхідні процеси й у такий спосіб сформувати свою оригінальну структуру комплаєнс-контролю.

Політики пояснили. Тепер треба визначитись із ризиками. Оптимально для компанії складати карту ризиків на коротко-, середньо- та довгостроковий періоди. Навіщо це потрібно бізнесменам? Завдяки таким картам вони розуміють, на що необхідно звернути особливу увагу, чого побоюватися менше і що не має значення в певному економічному секторі. Карта ризиків може бути не просто звичайним переліком можливих проблем чи небезпек для компанії (з метою їхнього аналізу та контролю), а й інструментом для ефективної реалізації стратегії.

5 найважливіших рекомендацій для зниження ризиків

  1. Вибір найменування юридичної особи.

Нерідко проєкт починається саме з вибору назви для фірми. Усім, звичайно, зрозуміло, що реєструвати юридичну особу, наприклад, із найменуванням відомих брендів на кшталт Pepsi Cola, Konica-Minolta чи Bugatti – не найвдаліший початок для успішного бізнесу. І навіть якщо хтось не знайомий з інтелектуальним правом, все ж таки розуміє, що така дія не залишиться без конфлікту.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

  1. Ризики, пов’язані із захопленням засобів індивідуалізації.

З розвитком компанії можна, і навіть необхідно, самим реєструвати свій товарний знак – для свого товару, послуги або й узагалі компанії. Доволі часто буває, коли заповзятливі ділки намагаються створити проблеми своїм конкурентам, теж помітним гравцям на тій самій ділянці ринку. І вони реєструють товарні знаки на зразок вже використовуваних конкурентом позначень і форм, а згодом забороняють використовувати їх.

  1. Неналежне оформлення прав на створюваний контент.

Необхідно з належною обачністю ставитися до оформлення прав на результати інтелектуальної діяльності. На жаль, в абсолютній більшості випадків через небажання займатися паперовою метушнею цю процедуру нехтують. У результаті нерідко виникає ситуація, коли кінцева послуга чи продукт – наприклад, вебсайт та його оформлення – включає деякі елементи, права інтелектуальної власності на які належать іншим особам, однак із якими некоректно були укладені договори про надання або відчуження права.

Схожа ситуація вже є чималим ризиком та загрозою для реалізації проєкту взагалі. Річ у тому, що колишній співробітник фірми, який також є власником виключних прав на якісь важливі елементи дизайну, або фрилансер за бажання можуть створити чимало проблем вашій компанії – аж до повної заборони використовувати створені ними елементи (в тому числі у співавторстві).

Тому якщо замовник не зможе довести, що права на створені інтелектуальні продукти юридично були передані (відчужені) йому, то такий фрилансер чи співробітник-власник має цілком виграшну справу. У цьому разі найкращий вихід із ситуації – укласти договір із таким шукачем легкої наживи. При цьому найімовірніше умови будуть украй невигідними для компанії.

  1. Незаконне використання чужих результатів інтелектуальної діяльності.

Нерідко трапляються ситуації, коли різноманітні за напрямом проєкти використовують чужі твори (результати інтелектуальної власності) без дозволу правовласника та поза допустимим вільним використанням.

Напевно, це певною мірою пов’язано з деяким правовим нігілізмом і міфом, що вельми поширений: мовляв, «усе розміщене у всесвітній павутинні можна безкарно використовувати, і проблем через це не буде». Адже така тенденція властива навіть доволі солідним та авторитетним компаніям.

Поза сумнівом, таке переконання – не більше, ніж голослівні висловлювання. Неправомірне використання чужих результатів інтелектуальної діяльності у будь-якому разі може призвести до досить серйозних проблем, зокрема великих фінансових стягнень і погіршення репутації компанії. І таких прикладів чимало в судовій практиці по подібних справах.

І якщо до цього дійде, то судово-правовий конфлікт із законним правовласником аж ніяк не сприятиме формуванню успішного бізнесу.

  1. Відсутність користувальницької угоди у потрібний момент.

Угода користувача обов’язково має бути у рази, якщо ваш проєкт передбачає контент, створюваний користувачами (user-generated content, UGC).

Непоодинокі випадки, коли інтернет-портал уже давно й ефективно функціонує, і навіть перетворився на інтернет-майданчик, головна цінність якого полягає в якісному контенті та залученні користувачів. Однак ані адміністратори сайту, ані власники не отримали від користувачів жодної згоди на використання цього контенту.

Ви вже здогадалися, що використання чужих творів (продуктів інтелектуальної діяльності тощо) без дозволу власника передбачає значний ризик, пов’язаний ыз можливим настанням негативних наслідків. Адже згідно з правилами, на кожен випадок використання творів необхідно отримувати згоду власника продукту інтелектуальної діяльності (правовласника).

Як результат, упровадження та дотримання вищевказаних базових рекомендацій щодо комплаєнсу потребує витрат часу й фінансів, які для багатьох підприємств, особливо невеликих, не є першочерговими чи запланованими. Однак саме комплаєнс-контроль є тією життєво важливою складовою успішності бізнесу, на якій базується інформаційна, комерційна та фінансова безпека компанії, ділова репутація та довіра з боку контрагентів та клієнтів.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

What is antitrust compliance?

Що таке антимонопольний комплаєнс?


В українському бізнес-середовищі антимонопольний комплаєнс явище доволі нове. І якщо корпоративний комплаєнс для банківських установ та акціонерних товариств уже є обов’язковим до виконання, то питання необхідності законодавчого впровадження внутрішніх антимонопольних кодексів ще й не обговорювалися.

Україна посилено працює над створенням власної законодавчої бази в цьому напрямі, намагаючись адаптувати його не лише до правової системи Євросоюзу, а й до світових тенденцій у різноманітних галузях економіки. Однак якщо взяти до уваги, що у правових системах багатьох провідних держав світу вже давно містяться посилання на антимонопольний комплаєнс, то такі намагання України бачаться доволі дивно (адже можна скористатися перевіреним закордонним досвідом). До того ж сьогодні в Україні вкрай бракує професіоналів, для яких антимонопольний комплаєнс є обов’язковою складовою підприємницької діяльності.

У чому ж сутність антимонопольного комплаєнсу? Це система, яка обслуговує внутрішнє забезпечення відповідності діяльності суб’єкта вимогам антимонопольного законодавства. Таким чином, до основних функцій антимонопольного комплаєнсу належать: виявлення потенційних ризиків порушення законодавства та управління цими ризиками; контроль за виконанням алгоритмів, спрямованих на усунення таких ризиків; аналіз ефективності роботи системи загалом.

Антимонопольний комплаєнс – власне, як і будь-яка інша система контролю на підприємстві, – ефективний лише в тому разі, якщо керівництво підприємства зацікавлене в його роботі. Зацікавлене в інформаційній відкритості, постійності та послідовності функціонування системи. Це щось подібне до принципів ведення бухгалтерського обліку. Однак бізнес в Україні на даний час іще не усвідомлює, наскільки можуть бути серйозні антимонопольні ризики, і не бачить потреби у створенні внутрішньої системи запобігання таким ризикам. Проте в майбутньому, звичайно, ситуація неодмінно зміниться.

По-перше, штрафні санкції за порушення законодавства про захист економічної конкуренції досить великі й можуть становити суму до 10% від доходів (чи виручки) підприємства за останній звітний рік, у якому накладається штраф. Таким чином, чим активніше діятиме Антимонопольний комітет України, тим швидше бізнес зрозуміє, що антимонопольний комплаєнс заснувати треба найближчим часом. Проте метод лише покарань не раціональний задля досягнення основної мети – формування антимонопольного комплаєнсу лише на рівні бізнес-культури. І по-друге, виходячи з вищесказаного, для бізнесу в Україні розпочнеться тривалий процес отримання відповідних знань та навичок, стимулювання, а також докладання зусиль для запровадження комплаєнсу на практичному рівні. Напевно, помітно суттєві результати в цьому напрямі виявляться приблизно через п’ять-шість років. У зв’язку з цим варто зауважити, що усвідомлення необхідності впровадження антимонопольного комплаєнсу, який є важливим заходом дотримання законодавства, потрібно прищеплювати майбутнім фахівцям ще у вишах.

Розробка та впровадження антимонопольного комплаєнсу на конкретному підприємстві має свої послідовні алгоритми роботи. До того ж є чудові приклади багаторічного впровадження такого комплаєнсу у багатьох провідних державах світу, про що ми згадували вище. Результати цієї практики стали основою створення Практичного керівництва з антимонопольного комплаєнсу (Antitrust Compliance Toolkit), розробленого Міжнародною торговельною палатою (International Chamber of Commerce, ICC). Інструментарій антимонопольного комплаєнсу було введено 2013 року на П’ятому круглому столі ICC з питань конкурентної політики (Варшава), що проходив у квітні. Важливо звернути увагу, що це керівництво було сформоване фахівцями, які реалізували внутрішні комплаєнс-методики не лише для великих компаній, а й для підприємств середнього та малого бізнесу.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Що важливо з практики цих фахівців у разі запуску антимонопольної комплаєнс-програми? Насамперед, це усвідомити факт існування антимонопольних ризиків. Також створити внутрішні кодекси етики, які допомагають співробітникам зрозуміти, що дотримуватися внутрішніх стандартів потрібно не зі страху перед покаранням, а виходячи з внутрішнього переконання, що необхідно чинити саме так, а не інакше. Проте для цього необхідно забезпечити активну участь керівництва підприємства в цій діяльності: поза сумнівом, що яскравий приклад поведінки начальства у зв’язку з цим істотно коригуватиме психологію колективу в позитивному напрямку.

Другий важливий крок – призначити співробітників з вищого менеджменту підприємства відповідальними за дотримання комплаєнс-програми. Якщо підприємство велике, то можна залучити до такої роботи кілька профільних спеціалістів. До цієї роботи входить, крім іншого, налагодження алгоритму звітності як перед керівництвом підприємства, так і перед кінцевими бенефіціарами. Також важливо забезпечити необхідне фінансування для впровадження антимонопольної комплаєнс-програми.

Третій важливий крок – розробити алгоритми виявлення антимонопольних ризиків та методики оцінювання ефективності цього виявлення. У цьому напрямі важливими чинниками є: систематичне навчання персоналу підприємства; формування методів його стимулювання, що гарантуватиме залучення співробітників у процес виконання комплаєнс-програми.

І останній крок – необхідно запустити контрольні заходи, які повинні включати: внутрішні антимонопольні перевірки на комплексному рівні; періодичні розслідування; дисциплінарні процедури.

Побудовані за вищевикладеним принципом комплаєнс-програми вирізняються ефективністю та сприяють справедливій конкуренції, також знижуватимуть ризики порушення антимонопольних вимог. І головне, вони сприятимуть співробітникам та менеджменту підприємств дотримуватися законодавства без утисків їхньої особистої ініціативи.

Однак починати працювати над формуванням антимонопольного комплаєнсу на підприємстві потрібно вже зараз, а не чекати на перевірку Антимонопольного комітету України. Адже просто фізично неможливо оперативно усунути наявні порушення та запобігти новим у такий короткий період часу. Зверніть увагу, що формування та ефективний запуск комплаєнсу передбачають реальну роботу й не повинні мати формальний характер. І не сумнівайтеся: буквально через кілька років Україна увійде до кола тих країн, у яких комплаєнс-програми є невід’ємною частиною бізнес-культури.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Наталія

Прізвище: Осадча

Email: osadcha@ap.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Банкрутство юридичних осіб: вартість


Банкрутством називають нездатність підприємства вести підприємницьку діяльність у зв’язку з відсутністю коштів, через що виникають проблеми з неможливістю розрахунків за борговими зобов’язаннями підприємства.

Відповідна база законів та ряд нормативно-правових актів України визначає та суворо контролює процедуру банкрутства юридичних осіб. Дотримання визначеного порядку й алгоритму процедури банкрутства обов’язкове для всіх учасників судового процесу.

Банкрутство підприємства спрямоване не тільки на ліквідацію бізнесу, а й на фінансову санацію підприємства. Останнє передбачає повне фінансове оновлення компанії та розвиток його в майбутньому.

Тільки висококваліфіковані фахівці допоможуть вам у такому непростому процесі, як банкрутство для того чи іншого типу підприємства. Процедура банкрутства відбувається відповідно до визначених законодавчих вимог.

Процедура банкрутства можлива для таких видів підприємств:

  • для бізнесу, який має високу заборгованість перед партнерами;
  • для кредиторів, які мають на меті повернути свій борг із неплатоспроможного підприємства.

Для юридичної особи банкрутство має деякі плюси та мінуси. Внаслідок визнання неплатоспроможності підприємства виникає ряд плюсів:

  • є шанс зберегти власність підприємства від відчуження;
  • немає можливості накласти арешт на активи та кошти;
  • компанія розробляє власний ефективний план повернення платоспроможності й виконання обов’язків перед кредиторами;
  • бізнес захищений від способів вилучення, які не враховані законодавством;
  • компанія зможе відновити свою діяльність як юридична особа;
  • виникає можливість на підставі закону списати наявний борг у разі, якщо в підприємства не вистачає вільних грошей для їх погашення;
  • за наявності доказів невинності у власників та керівництва компанії з’являється можливість уникнути адміністративної та кримінальної відповідальності.

Серед мінусів процедури банкрутства юридичної особи:

  • процеси процедури банкрутства доволі тривалі в часі, іноді цей процес може тривати кілька років;
  • на підприємство-банкрут покладається обов’язок сплатити всі витрати, пов’язані з судом;
  • при банкрутстві приватного підприємства (ПП), зокрема з моменту визнання неплатоспроможності, до нього та його керівництва буде підвищена увага;
  • усі ліцензії, які раніше отримав підприємець, будуть анульовані, а повторно отримати їх буде доволі складним і тривалим процесом;
  • через відкликані ліцензії ПП не зможе більше вести ту діяльність, яку запровадив раніше.

У яких випадках будуть потрібні послуги юриста з банкрутства

  • Процес банкрутства дуже непростий й потребує спеціальних знань, оскільки він керується багатьма правовими нормами;
  • Необхідна компетентність у численних законодавчих та підзаконних актах і нормативних вимогах, що стосуються сфери банкрутства.
Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

До кого варто звернутися щодо супроводу банкрутства

За понад 15 років роботи на ринку України юристи агенції S&P Agency набули колосальний досвід, який дає змогу провести процедуру банкрутства ефективно та досить швидко. Професійна команда S&P Agency також зможе пом’якшити всі наслідки банкрутства, мінімізувати ризики та провести всі необхідні процедури згідно із законом.

Особливості юридичного супроводу процесу банкрутства підприємства

Супровід процесу банкрутства стартує з проміжного оцінювання ситуації, аналізу обсягів роботи та її реальних досягнень. Зокрема, спеціалісти S&P Agency проводять аналіз:

  • бухгалтерії. Дані беруться за останні трьох років діяльності підприємства. На основі отриманих даних робляться висновки причин банкрутства — навмисного, фіктивного чи реального;
  • перспективності кредиторів. Завдання спеціалістів – знайти кредиторів, які будуть налаштовані на мирне врегулювання проблеми;
  • варіантів законними методами уникнути відповідальності клієнта;
  • наявності потенційної інформативності втраченої раніше документації;
  • відкритості відомостей про боржника. Наявність повної інформації дасть більше шансів успішного результату.

Після закінчення вищенаведеного етапу експерти надають звіт із найвигіднішою стратегією. У ньому перераховані майбутні ризики та варіанти, як їх нейтралізувати, наводиться попередній обсяг витрат і часові рамки проходження процедури.

Вартість послуг супроводу процедури банкрутства

Вартість залежить від багатьох критеріїв:

  • регіон, де розташовані підприємства;
  • обороти компанії;
  • кількість працівників у штаті;
  • особливості ведення бухгалтерії;
  • інші фактори.

У вартість пакету послуг входить:

  • оцінювання ризиків підприємств;
  • кореспондентське обслуговування;
  • комплексний супровід банкрутства бізнесу та спеціально розроблена пропозиція: аудит проміжного ліквідаційного балансу, аудиторський висновок.

Гарантії від компанії S&P Agency:

  • професіоналізм, компетентність і практичний досвід агенції: S&P Agency успішно виконала супровід банкрутств підприємств;
  • весь процес відбувається суворо в межах закону;
  • конфіденційність;
  • проходження процедури банкрутства у доступні й прийнятні терміни;
  • наявність спеціальних дозволів і практичних знань.

Перед тим як розпочинати процедуру банкрутства, варто зробити все можливе, щоб розплатитися за боргами. Оголошення дефолту допустиме лише в тому разі, якщо інших можливих рішень не існує.

Юридичний супровід S&P Agency банкрутства підприємства – ключ для успіху в розвитку нового етапу вашого бізнесу.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Зв'язатись з нами

Вы не можете скопировать содержимое этой страницы