Президент підписав Кодекс з процедур банкрутства


Президент нарешті підписав прийнятий у жовтні 2018 року Кодекс з процедур банкрутства, який має декілька значних нововведень – вперше в Україні впроваджено інститут банкрутства фізичної особи, а також значніші зміни відбулися в частині процедури банкрутства юридичних осіб.

Кодекс встановлює солідарну відповідальність керівника боржника у випадку, якщо такий керівник, розуміючи ризик неспроможності підприємства покрити вимоги одного чи кількох кредиторів, не звернувся протягом одного місяця до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство. Керівник фактично зобов’язаний повідомляти суд про ризик банкрутства підприємства, у випадку невиконання чого він нестиме солідарну відповідальність за борговими зобов’язаннями разом з підприємством. Така норма покликана забезпечити максимальну уважність керівника до боргів підприємства та, з іншої сторони, збільшує гарантії прав кредиторів.

Всі майнові вимоги за участі боржника будуть пред’являтися в межах справи про банкрутство, що дозволить здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.

Чітко передбачено підстави для відсторонення від виконання повноважень арбітражного керуючого за його заявою. Відсторонення від виконання повноважень можливо як за заявою самого арбітражного керуючого, так і за клопотанням учасників процедури банкрутства та здійснюється господарським судом. Крім того, відсторонення можливо також за ініціативи самого суду. В усіх випадках, крім за власної ініціативи, відсторонення арбітражного керуючого здійснюється за наявності наступних підстав:

1) невиконання або неналежного виконання обов’язків, покладених на арбітражного керуючого;

2) зловживання правами арбітражного керуючого;

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого;

6) наявності конфлікту інтересів.

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

Оплата послуг арбітражного керуючого здійснюватиметься шляхом внесення заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, авансового платежу – до  моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Таке нововведення заохочуватиме арбітражного керуючого до належного виконання обов’язків та гарантуватиме оплату його послуг.

Не менш важливим є те, що арешт на майно боржника, відносно якого порушено справу про банкрутство, зможе накладатися виключно рішенням господарського суду у межах справи про банкрутство, що сприятиме концентрації майна боржника для здійснення розрахунків за зобов’язаннями.

Загалом Кодекс суттєво змінює правила гри у процедурі банкрутства, проте доцільність таких змін буде оцінена лише після напрацювання судової практики у банкрутстві після того, як Кодекс буде введено в дію 21.10.2019.

Залишити коментар

Get In Touch