Вітчизняні контролюючі органи винаходять нові способи створення проблем бізнесу, часом вельми креативні.
Розповім про нещодавній прецедент при взаємодії власника великого вантажу з Державною екологічною інспекцією України.
Вихідні дані
Уявіть, що ви власник достатньо серйозного за об’ємами вантажу, в нашому випадку це було зерно кукурудзи. Ваш вантаж на іншому континенті вже очікує ваш контрагент.
Згідно чинного законодавства, даний вид вантажу не підлягає екологічному контролю на митниці, якщо в пунктах пропуску встановлені комплекси автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин і ядерних матеріалів. Радіологічний контроль таких товарів здійснюється лише в тому випадку, якщо вони починають «фонити», проходячи «рамку».
Якщо ви успішно пройшли в порту комплекс автоматизованого контролю – «рамку», значить ваш товар не є радіоактивним і, відповідно, до нього не можуть бути пред’явлені претензії, як мінімум з цього питання. Отже, вантаж на судні і ви спокійно очікуєте на відправку.
«Радіоактивний товар»
І тут, інспекція в товаросупроводжувальних документах на вантаж (маніфест) раптом робить відмітку про негативні результати радіологічного контролю, ставить штамп «радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено». Митниця, в свою чергу, відмовляє з цієї причини в оформленні вантажу.
Власник вантажу не розуміє, звідки на маніфесті взялася відмітка про заборону вивезення вантажу, у зв’язку з непроходженням радіологічного контролю, оскільки він його пройшов ще під час навантаження. Крім всього іншого, власник судна починає висувати вимоги про відшкодування збитків, пов’язаних з простоєм плавзасобу, а контрагенти пишуть загрозливі претензії у зв’язку з порушенням строків поставки кукурудзи.
Лише після офіційного звернення власника вантажу у Державну екологічну інспекцію із запитом, на підставі чого був проставлений штамп про непроходження вантажем радіологічного контролю, історія почала просвітлюватися. Виявилося, що Держекоінспекція насправді не має жодних претензій до вантажу, а штамп про заборону вивозу був проставлений на підставі того, що судно з нашим товаром порушило природоохоронне законодавство. За версією контролюючого органу, судно забруднювало внутрішні морські води країни. Якщо коротко, то «інспекція жодних претензій до вантажу не має, вони стосуються контролю судна, у зв’язку з чим був проставлений цей штамп».
Це питання Держекоінспекція вирішувала стосовно претензій судновласника до власника вантажу, однак зовсім не вирішувала основної проблеми – судно продовжувало стояти в порту, а власник вантажу, як і судновласник несли колосальні збитки.
Потрібно віддати належне «винахідливості» екологічної інспекції. З метою зупинки судна, вона дуже вміло підмінила поняття, щоб митниця просто не мала права випустити вантаж з України.
«Креативна» підміна понять
В Україні існує декілька видів контролю, які виконує Державна екологічна інспекція. Перший – радіологічний. Формально він був проведений в нашому випадку і стосувався безпосередньо вантажу. Другий – екологічний контроль судна, який не має жодного відношення до радіологічного контролю вантажу. І його непроходження жодним чином не повинно бути відображено у вигляді штампу «радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено» в маніфесті власника кукурудзи.
Згідно чинного законодавства, Держекоінспекція має право перевірити територіальні і морські води на відповідність нормативам гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Така перевірка можлива лише за умови, якщо під час скидання з судна ізольованого баласту, разом з ним викидаються видимі плавучі частини або виникають видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі викиду.
В нашому випадку, з метою заблокувати відправку вантажу, екоінспекція без видимих причин проводить обстеження скидання баласту в районі нашого судна. Після, інспектори, в присутності представника порту, складають акт відбору проб води. До речі, представник порту в акті вказав, що не спостерігав видимих плавучих частин нафти, або її слідів, а значить саме складання даного документу – безпідставне і незаконне.
На підставі вищевказаного акту, держчиновники склали протокол вимірів показників складу і характеристики вод, а у відібраних зразках води знайшли перевищення граничних норм заліза і нафтопродуктів. Так як вищевказане питання є достатньо спірним, як у правомірності перевірки, так і в наявності викидів, останню крапку в цьому питанні поставить, звісно, суд.
Але факт залишається фактом, акт був складений і нічого з цим найближчим часом зробити не можна було. Однак, даний акт за своєю суттю лише є свідченням порушення судном природоохоронного законодавства. У зв’язку з чим, працівники інспекції мали лише право скласти протокол про адміністративне порушення, а також розрахувати збитки, нанесені судном оточуючому середовищу. Але – без штампів і заборон на вивіз вантажу.
Зрозуміло, що в нашій ситуації, метою Держ екологічної інспекції було зовсім не відшкодування державі збитків, завданих забрудненням навколишнього середовища. Метою було зупинити судно і загнати всі сторони конфлікту в збитки. Про інші цілком очевидні, але не озвучені вголос цілі, – усі і так здогадалися.
Розуміючи, що головний наш ворог – це час, ми довго думали, які інструменти дозволять вирішити питання відправки судна в найкоротші терміни. І ми його знайшли. Не можу розкривати подробиці, але скажу, що в суд ми не пішли, оскільки це було б не ефективно. Будь-який судовий процес затягнув би цей конфлікт на місяці.
Хоча нам і вдалося відправити корабель за три дні, однак навіть за ці декілька днів його простою в порту, збитки клієнта були величезними. Дуже сумнівно, що працівники митних органів не знали про цей план «барбароса», і, відмовляючи в митному оформленні вантажу, просто виконували свої повноваження. Все вказувало на те, що дії вищезгаданих органів були узгодженні. На жаль, доводиться констатувати факт, що система роботи контролюючих органів не змінилася і, як і раніше, направлена проти бізнесу. А особисті інтереси окремих осіб продовжують стояти вище економічного розвитку країни і залучення інвестицій.
«S&P Agency» володіє винятковими авторськими правами на дану статтю. Автор має виняткове право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією маються на увазі тексти, фото, малюнки, інші матеріали. Будь-яке використання матеріалів з даної статті без письмової згоди автора заборонено. Під використанням мається на увазі копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація, і тому подібне. У випадку виявлених порушень, автор має право на захист авторських прав у порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право та суміжних прав»
