Aналітика законодавства

Розпочав роботу єдиний рахунок для зарахування митних платежів


Із 16 квітня всі митні оформлення товарів підприємств здійснюватимуться виключно через єдиний рахунок.

Впровадження єдиного рахунку передбачалося ще Порядком перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, який набрав чинності 19 грудня 2017 року.

Новий порядок перерахування до бюджету митних платежів має зменшити час митного оформлення товарів, адже кошти обліковуватимуться в одній картці – особовому рахунку суб’єкта ЗЕД. Таке нововведення вітається бізнесом, адже відтепер не виникатиме потреби подавати різні митні декларації до різних митниць, перераховувати кошти на різні митниці, які до цього мали кожна свій рахунок.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Відтепер всі митниці матимуть єдиний рахунок, а декларації подаватимуться будь-якій митниці.

З моменту прийняття відповідної постанови пройшло майже два роки, проте на разі, за інформацією ДФС, створено окремий підрозділ, який забезпечуватиме функціонування єдиного рахунку, розроблено сучасне програмне забезпечення для здійснення прямого зв’язку між ДФС і Казначейством як в процесі обліку надходження коштів від підприємств, так і у процесі перерахування коштів до бюджету.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Верховний суд вкотре змінює практику застосування одночасного стягнення пені та штрафу


Постановою від 02.04.2019 ВС підтвердив можливість стягнення за порушення зобов’язання водночас пені та штрафу. Нагадаємо, що до цього позиція ВС неодноразово змінювалася, та все ж частіше за все ВС наполягав на неможливості одночасного застосування стягнення, так як розцінював це як порушення Конституції України, стаття 61 якої забороняє подвійне притягнення до відповідальності за одне і те ж правопорушення.

У новому рішенні Верховний суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Тобто пеня і штраф не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Таким чином, остання судова практика ВС все ж дозволяє стягнення водночас пені та штрафу, але варто пам’ятати, що сьогоднішній Верховний суд не вирізняється стабільністю судової практики, тож незабаром знову все може змінитися.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Пояснення неоформлених працівників не є доказом виплати зарплати “в конверті” для донарахування податків


02.04.2019 Верховний Суд виніс постанову в адміністративній справі №808/434/16 за позовом ФОП до Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, якою встановив, що самих лише пояснень неоформлених офіційно працівників недостатньо для доказування “виплати зарплати в конверті” для донарахування податків.

Суд відмовив у задоволенні скарги податківців, оскільки всі рішення та вимоги відповідача прийнято на підставі того, що відповідачем виплачено дохід фізичним особам без оформлення трудових відносин. Висновки податкового органу щодо виявлених порушень ґрунтуються лише на письмових поясненнях зазначених осіб, однак суми, вказані в акті не підтверджені, фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом зобов’язань позивачу по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та сум єдиного внеску.

Суди зазначили, що пояснення зазначених осіб фактично містять інформацію про вчинення позивачем певних дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як грубе порушення законодавства України про працю. Проте  винесення податкового повідомлення – рішення за відсутності будь-яких доказів, які підтверджують суму донарахованих податків та зборів, є протиправним.

Окрім того, схожа справа розглядалася в апеляції, де оскаржувався припис управління Держпраці за результатами перевірки суб’єкта господарювання, який, на думку Управління, трудові правовідносини з працівниками видавав за цивільно-правові.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Кіровоградський окружний адміністративний суд у справі №1140/2746/18 визнав, що Держпраці не має законних підстав для проведення перевірок підприємців. Так, на переконання судів 1 та 2 інстанції, перевірки Держпраці здійснюються  відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Проте приписами ч. 4 та 5 ст.2 Закону визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Оскільки в Україні немає прийнятого жодного закону, який уточнював би процедуру здійснення інспекційних перевірок Держпраці, то і призначення та проведення перевірки було незаконним, а отже, незаконним є і припис управління Держпраці, винесений за результатами протиправної перевірки.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Депутати збираються прийняти за основу законопроект про податок на виведений капітал


Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект № 8557 щодо податку на виведений капітал, зареєстрований в липні 2018 року.

Відповідно до пояснювальної записки, законопроект передбачає заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. При цьому на 3 роки (до 31 грудня 2021 року) дозволяється застосування податку на прибуток підприємств банками за їх рішенням.

Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

До операцій з виведення капіталу, з яких стягуватиметься податок, належатимуть:

– виплата дивідендів на користь неплатника податку;

– виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами, повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо.

До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, які також являються об’єктом оподаткування, зокрема, належатимуть:

-проценти, сплачені нерезидентам – пов’язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є низькоподатковими юрисдикціями;

-виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках);

-фінансова допомога, надана платником податку неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов’язаній особі;

-виплата (переказ), що здійснюється у зв’язку з:

-переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном;

-погашенням зобов’язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг;

-господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу “витягнутої руки”, в частині донарахованих сум;

-операції з безоплатного надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків);

-виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

-кошти та/або вартість майна, передані до статутного капіталу неплатника податку;

-кошти та/або вартість майна, виплачені у зв’язку із придбанням товарів, робіт та послуг у пов’язаних фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування;

-виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Платниками податку на виведений капітал передбачено визначити резидентів (суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами) та нерезидентів (юридичних осіб, які провадять на території України визначену Кодексом діяльність, а також постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України).

Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал:

15% – до операцій з виведення капіталу;

20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);

5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов’язань пов’язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов’язань перед всіма пов’язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є низькоподатковою юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Законопроект викликає ряд протилежних оцінок, зокрема бізнес в Україні закликає прийняти законопроект невідкладно, що можна пояснити численними недоліками сучасного податку на прибуток. А от МВФ та українські економічні експерти занепокоєні не скільки законопроектом, скільки відсутністю механізму його реалізації, адже без механізму компенсаційних заходів через декілька років податок на виведений капітал може стати корупційним та більше того – за окремими оцінками Мінекономрозвитку прийняття законопроекту в такому вигляді, як є, може призвести до втрат  1,2-1,3% ВВП України, що негативно позначиться на держбюджеті.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Іноземні компанії можуть відкривати рахунки в банках України


Постановою від 1 квітня № 56 викладено нову редакцію Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.

Відтепер юридичні особи-нерезиденти матимуть змогу відкривати рахунки в банках України.

Банк відкриває поточний рахунок юридичній особі – нерезиденту, яка не має рахунку в цьому банку, на підставі таких документів:

1) заяви про відкриття поточного рахунку з обов’язковим зазначенням  мети відкриття рахунку (для здійснення інвестицій в Україну, для здійснення підприємницької діяльності в Україні, для проведення операцій без здійснення підприємницької діяльності в Україні);

2) копії легалізованого або засвідченого шляхом проставлення апостиля витягу з торговельного, банківського або судового реєстру / реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи – нерезидента / документа, що свідчить про реєстрацію юридичної особи – нерезидента відповідно до законодавства країни її місцезнаходження, засвідченої в установленому законодавством України порядку;

3) копії легалізованої або засвідченої шляхом проставлення апостиля довіреності на ім’я особи, яка має право відкривати рахунок / документа, що підтверджує повноваження особи, яка має право відкривати рахунок без довіреності, засвідченої в установленому законодавством України порядку.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

У разі видачі юридичною особою – нерезидентом такої довіреності на території України подається копія цієї довіреності, засвідчена в установленому законодавством України порядку.

Юридична особа – нерезидент, яка використовує найману працю і відповідно до законодавства України є платником єдиного внеску, додатково до вищезазначеного переліку документів має подати копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи – нерезидента на облік у відповідному контролюючому органі як платника єдиного внеску. Інформацію про те, що юридична особа – нерезидент не використовує найману працю і не є платником єдиного внеску, клієнт зобов’язаний зазначити в заяві про відкриття рахунку в рядку “Додаткова інформація”.

При цьому нова редакція Інструкції скасовує необхідність надання картки зі зразками підписів осіб, уповноважених на відкриття та розпорядженням рахунком.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Українські банки виявлятимуть компанії-оболонки: нові зміни в порядку здійснення фінансового моніторингу


2 квітня НБУ вніс зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.

Відповідні зміни пов’язані з тим, що іноземним юридичним особам-нерезидентам відтепер надано можливість відкривати рахунки в українських банках. Розширення таких прав потребувало встановлення додаткових заходів контролю зі сторони суб’єктів банківської системи.

Відтепер банки в порядку фінансового моніторингу будуть виявляти серед юридичних осіб-нерезидентів компанії – оболонки.

За новим Порядком, “компанія-оболонка” – юридична особа-нерезидент, яка не здійснює фактичної господарської діяльності в країні реєстрації (відсутні достатні активи та/або працівники для здійснення відповідного виду господарської діяльності) та/або структура власності якої не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Нові повноваження НБУ та банків, з однієї сторони, покликані зменшити ризики відмивання та виведення коштів з використанням іноземних компаній, з іншої – викликатимуть значні незручності для потенційних клієнтів банку.

Відтепер  банк з метою недопущення використання своїх послуг для відмивання доходів, зобов’язаний проаналізувати документи та/або інформацію:

1) що роз’яснюють суть господарської діяльності юридичної особи – нерезидента;

2) про фінансову звітність, що підтверджена незалежним зовнішнім аудитом, яка розкриває суть та зміст фінансових операцій, що здійснюються клієнтом – юридичною особою – нерезидентом, та дозволяє встановити відповідність прибутку (доходу)/обороту його господарській діяльності;

3) що підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт під час здійснення господарської діяльності;

4) що підтверджують ведення господарської діяльності основними контрагентами юридичної особи – нерезидента;

5) що підтверджують сплату податку на прибуток (доходи) юридичною особою – нерезидентом;

6) що підтверджують найм юридичною особою – нерезидентом осіб на умовах трудового договору (договору про найм персоналу або договору про надання послуг аутсорсингу), до посадових обов’язків яких належить організація та забезпечення здійснення господарської діяльності, з урахуванням відповідності таких обов’язків виду діяльності юридичної особи – нерезидента, обсягам його фінансових операцій;

7) що підтверджують наявність виробничих/офісних приміщень, інших активів, достатніх для ведення юридичною особою – нерезидентом відповідного виду господарської діяльності (правовстановлюючий документ або договір оренди приміщення/устаткування).

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

При цьому перелік документів/інформації, визначений у Положенні, не є вичерпним. Банк має право самостійно, з урахуванням ризик-орієнтованих підходів, визначити обсяг та перелік необхідних документів/інформації, які є достатніми для підтвердження того, що юридична особа – нерезидент не є компанією-оболонкою.

У випадку, якщо документи нерезидентом не буде надано, або надано не в повному обсязі, банк буде зобов’язаний присвоїти такій компанії неприйнятно високий ступінь ризику та вжити заходів аж до розірвання будь-яких ділових відносин з такою компанією. Крім того, від цього також можуть постраждати інтереси резидентів- клієнтів банку, які співпрацювали з такою компанією (як контрагенти), адже Банк стосовно клієнтів, які є контрагентами клієнта банку – юридичної особи – нерезидента, щодо якої відсутнє підтвердження, що вона не є компанією-оболонкою, вживає заходи, визначені в пункті 60 розділу V Положення, тобто здійснюватиме глибоку перевірку таких контрагентів та вживатиме інших заходів, у порядку ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку і Програми управління комплаєнс-ризиком.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Зв'язатись з нами

Вы не можете скопировать содержимое этой страницы