Депутати збираються прийняти за основу законопроект про податок на виведений капітал


Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект № 8557 щодо податку на виведений капітал, зареєстрований в липні 2018 року.

Відповідно до пояснювальної записки, законопроект передбачає заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. При цьому на 3 роки (до 31 грудня 2021 року) дозволяється застосування податку на прибуток підприємств банками за їх рішенням.

Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

До операцій з виведення капіталу, з яких стягуватиметься податок, належатимуть:

– виплата дивідендів на користь неплатника податку;

– виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами, повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо.

До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, які також являються об’єктом оподаткування, зокрема, належатимуть:

-проценти, сплачені нерезидентам – пов’язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є низькоподатковими юрисдикціями;

-виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках);

-фінансова допомога, надана платником податку неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов’язаній особі;

-виплата (переказ), що здійснюється у зв’язку з:

-переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном;

-погашенням зобов’язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг;

-господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу “витягнутої руки”, в частині донарахованих сум;

-операції з безоплатного надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків);

-виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

-кошти та/або вартість майна, передані до статутного капіталу неплатника податку;

-кошти та/або вартість майна, виплачені у зв’язку із придбанням товарів, робіт та послуг у пов’язаних фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування;

-виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

Платниками податку на виведений капітал передбачено визначити резидентів (суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами) та нерезидентів (юридичних осіб, які провадять на території України визначену Кодексом діяльність, а також постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України).

Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал:

15% – до операцій з виведення капіталу;

20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);

5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов’язань пов’язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов’язань перед всіма пов’язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є низькоподатковою юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Законопроект викликає ряд протилежних оцінок, зокрема бізнес в Україні закликає прийняти законопроект невідкладно, що можна пояснити численними недоліками сучасного податку на прибуток. А от МВФ та українські економічні експерти занепокоєні не скільки законопроектом, скільки відсутністю механізму його реалізації, адже без механізму компенсаційних заходів через декілька років податок на виведений капітал може стати корупційним та більше того – за окремими оцінками Мінекономрозвитку прийняття законопроекту в такому вигляді, як є, може призвести до втрат  1,2-1,3% ВВП України, що негативно позначиться на держбюджеті.

Залишити коментар

Get In Touch