Страхування

Ведення бізнесу в Україні в період політичної нестабільності: що потрібно взяти до уваги


Наталія Осадча, співзасновниця S&P Investment Risk Management Agency

Упродовж усього періоду становлення нашої держави ведення бізнесу супроводжувалося політичною й економічною нестабільністю. За 27 років розвитку України змінилося шість президентів, ми пережили дві революції, повну трансформацію зовнішніх державних відносин і курсу розвитку країни.

Водночас упродовж усіх етапів становлення України саме бізнес залишається найбільш чутливим до політичних змін, особливо в періоди переобрання президента й парламенту країни, зміни уряду. Кожна така зміна — це окрема епоха зі своїми правилами, цілями й наслідками як для країни, так і для бізнесу загалом. Для бізнесу ж у будь-які часи основною метою залишається стабільність, збереження активів й отримання запланованого прибутку, причому незалежно від будь-яких політичних коливань і змін.

Після другої Революції Гідності — з початком військових дій на Донбасі й анексією Криму наша країна пережила глибоку політичну та економічну кризу. Однак в останні роки макроекономічні показники покращилися, Україна стала показувати стабільне економічне зростання. З економічного погляду, фінансова криза зробила країну більш привабливою для іноземних інвесторів: інфляція, падіння цін на активи, зменшення вартості робочої сили й виробничих витрат. Водночас зменшення інвестицій в останні роки було здебільшого пов’язане саме з військовими діями, попри те, що війна й не перебувала в активній стадії.

У період укрупнення ринків, жорсткої конкуренції у всіх сегментах ринку великий міжнародний бізнес намагається знайти для себе нові, економічно цікаві ринки, особливо якщо ці ринки територіально розміщені в Європі. І Україна — саме такий ринок. Чим же приваблива Україна для іноземного капіталу:

  • немає вільного ринку сільськогосподарської землі (у зв’язку з дією мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення);
  • ще не завершилася приватизація великих державних підприємств, які так цікаві для великих іноземних гравців;
  • немає платних доріг, а державно-приватне партнерство тільки починає зароджуватися;
  • найбільша територія в центрі Європи, з населенням 42,3 млн осіб;
  • понад 42 млн гектарів сільськогосподарської землі.

Усе це вражає, якщо б не ризики, які невід’ємно притаманні країнам, що розвиваються, і Україна в цьому не виняток. Кожні п’ять років у країні відбувається масштабна зміна політичної влади, що призводить до змін законодавства та іноді навіть усього курсу розвитку країни.

Нині Україна знову стоїть на порозі політичних змін, причому прогнози вкрай різняться: від повної кризи до небаченої досі перемоги демократії. Однак, по правді кажучи, ніхто не може дати чітких прогнозів, як розвиватимуться події та які зміни нас чекають. Усе покаже час.

До других основних ризиків належать бізнес-ризики. До цієї категорії ми відносимо зміни бізнес-клімату та законодавства, заявлених попереднім урядом і президентом та задекларованих у нормативних актах і «правилах» ведення бізнесу в Україні. Основним ризиком, як і 27 років тому, коли Україна тільки почала шлях як незалежна держава, залишається ризик втрати активів. Насправді за 27 років цей ризик не став менш актуальним, як і в інших країнах, що розвиваються. Ще одним важливим ризиком залишаються фінансові ризики, пов’язані з економічними показниками. Політичні, бізнес- і фінансові ризики пов’язані між собою, тісно взаємодіють і є наслідком один одного.

Насправді наявність вищевказаних ризиків в економічно привабливому середовищі не є чимось, що притаманне виключно Україні. Будь-яка країна, що розвивається, — це ринок із потенційно високими ризиками за одночасно високих ставок прибутку. Щоб бути успішним у будь-якій країні, що розвивається, потрібно просто навчитися правильно прораховувати ці ризики, тобто свідомо прийняти факт їх існування й навчитися ними керувати. Управління ризиками існує рівно стільки, скільки існує людство. Просто сам термін не всім знайомий, однак це не означає, що ми не здійснюємо ці дії упродовж 24-х годин на добу щодня. Виходячи з дому, ми дивимося прогноз погоди, відповідно до нього ми вибираємо одяг, беремо чи не беремо парасольку, калькулюємо час, проведений у пробках, щоб потрапити на заплановану зустріч вчасно. У снігопад ми міняємо колеса автомобіля, для безпеки свого життя ми ставимо охоронну сигналізацію на будинок чи квартиру, мінімізуючи ризик можливого небажаного вторгнення. Ми щохвилини прораховуємо свої ризики, але не завжди, далеко не завжди робимо це в бізнесі.

Щоб захистити свій бізнес від втрати активів та інших ризиків, перше правило — необхідно чітко усвідомити наявність ризиків, визначити загрози, які вони несуть у собі, і потім визначити способи управління ними.

Як фахівець з мінімізації ризиків та бізнес-консультант із понад 20-річним досвідом у захисті активів і мінімізації ризиків в Україні, можу сказати, що дуже багато ризиків можна не тільки прорахувати, а й успішно мінімізувати. А якщо після проведеного аналізу виявиться, що ризики дуже високі і їх мінімізація чи запобігання їм неможливі, то зберегти час, фінанси й здоров’я можна, просто відмовившись від такого невиправдано ризикованого бізнес-проекту.

Так із чого ж починається ризик-менеджмент і на якій стадії його найкраще застосовувати в реаліях України? Процес управління ризиками повинен бути імплементований на найбільш ранній стадії бізнес-проекту. Найідеальніша стадія — це стадія бізнес-плану (прорахунок, аналіз, формування фінансових показників, структури власності, партнерства, порядку придбання активів, їх структури, управління і т.д.). Ось саме на цій стадії ризик-менеджмент не тільки необхідний, він просто життєво важливий для реалізації й отримання того, що було скрупульозно прораховано фахівцями в бізнес-плані. Коли ми здійснюємо прорахунок ризиків на стадії «нуль», то беремо до уваги все, що може хоч якось негативно вплинути в майбутньому на реалізацію проекту або призвести до втрати активу. Політичні ризики не будуть настільки важливі або основоположним чинником, якщо приділити увагу механіці. Правильно структуровані відносини партнерства (з урахуванням системи стримувань і противаг), правильна процедура придбання активу й структурування угоди, правильно визначена стадія і процес початку будівельних робіт і т.д. дадуть вам високі гарантії того, що незалежно від зміни влади в країні, зміни політичного розташування сил ви залишитеся зі своїм бізнесом. Прикладів насправді чимало. Давайте подивимося, скільки іноземних компаній, які «заходили» в країну в період політичних катаклізмів, досі успішно займаються бізнесом. Деякі успішно ведуть бізнес в Україні вже протягом 27 років. І неважливо, в який період політичних відносин такі компанії «заходили» на ринок: якщо ризики були правильно прораховані, вони залишаться тут дуже надовго. Є також чимало негативних прикладів, коли бізнес утрачав мільйони або навіть сотні мільйонів доларів, не впоравшись із ризиками, і просто «йшов» з ринку України, зазнавши багатомільйонних збитків. Вивчаючи такі кейси, можу сказати, що в 90 відсотках негативних випадків інвестори припустилися суттєвих помилок. Дуже часто помилки стаються саме на стадії початку реалізації бізнес-плану. Основна помилка в тому, що компанії не ідентифікують ринок України як високоризиковий, не приймають цей факт як необхідний елемент формули. Якщо цей елемент не буде врахований у формуванні формули, всі складові вашого бізнес-плану дадуть збій. І компанія не отримає запланованого бізнесу й фінансового результату. Помилки інвестори здійснюють різні:

  • надії на те, що гарантії, які дав їм уряд, будуть дотримані (за політичної зміни влади кожні п’ять років просто нерозумно покладатися на гарантії уряду, якого не буде в кращому разі через цей час);
  • надії на те, що партнер буде чесним і триматиме слово (не буде, якщо ви його не примусите, не зробите так, щоб партнерові було просто невигідно порушувати домовленості);
  • надії на те, що дрібні юридичні неточності не спричинять значних наслідків (як показує практика, в основі найскладніших конфліктів завжди лежали дрібні неточності);
  • надія на те, що саме з вами нічого поганого статися просто не може, тому немає необхідності витрачатися на страховку. Як показує практика, 95 відсотків успіху — це детальна підготовка й прорахунок всіх можливих ризиків та ймовірностей настання цих ризиків. Це твердження справедливе незалежно від того, чи йдете ви в гори, плануєте дайвінг, рафтинг або готуєтеся до серйозних інвестицій у такій країні, як Україна. Без детального плану, провідника й прорахунку ризиків це легковажна й ризикована затія з невизначеним кінцем.
Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Якщо процес управління ризиками імплементується компаніями в ході формування бізнес-плану, то це дає високі шанси його успішної реалізації. На стадії ж функціонування бізнесу управління ризиками має бути вже імплементоване безпосередньо в бізнес-процеси компанії і, особливо, у процеси ухвалення управлінських рішень.

Наприклад, ухвалення рішення про початок будівництва великого бізнес-об’єкта має не тільки включати в себе аудит ризиків, а ще й бути предметом обговорення на найвищому рівні компанії СЕО і власників бізнесу, усвідомленого прийняття на себе виявлених ризиків і проведення заходів щодо їх мінімізації.

Успішним були й залишаться ті компанії, які не тільки займаються довгостроковим плануванням, а й мають точну систему координат, яка допомагає потрапити в заплановане майбутнє. Однак без усвідомленого прорахунку ризиків це просто не уявляється можливим.

Наша компанія супроводжує крупний іноземний бізнес на території України вже майже 12 років. S&P Investment Risk Management Agency є багаторівневою консалтинговою компанією. Основними нашими спеціалізаціями виступає ризик-менеджмент (управління ризиками), кризовий менеджмент (виведення компаній із криз різного рівня складності), репутаційний захист (невід’ємна умова для виходу з криз) та юридичні послуги. Наші спеціалісти володіють різноманітними експертними знаннями та поєднують у собі глибокий практичний досвід кризових менеджерів, бізнес-консультантів, піар-спеціалістів, GR, юристів, адвокатів, податкових агентів, слідчих, детективів, консультантів зі стратегії та багатьох інших професій. Саме ця комбінація вирізняє S&P Investment Risk Management Agency з-поміж інших компаній. Ми прораховуємо та мінімізуємо для бізнесу в Україні наступні види ризиків: бізнес-ризики, інвестиційні, фінансові, репутаційні та юридичні.

Ми виступаємо бізнес-консультантами для компаній із метою попередження бізнес-конфліктів та їх фактичного недопущення, а також здійснюємо мінімізацію можливих негативних наслідків. Для тих компаній, які вже перебувають у бізнес-конфлікті, наприклад, із клієнтом, контрагентом, конкурентом чи державним/правоохоронним органом, ми не тільки розробляємо покрокову стратегію успішного виходу з конфлікту, а й застосовуємо різноманітні інструменти й супроводжуємо бізнес до успішного вирішення кризи/конфлікту. Більше того, наш штат адвокатів та юристів високого рівня дозволяє надавати клієнтам повний спектр консалтингових послуг. Водночас суттєвою відмінністю нашої компанії від класичного юридичного консалтингу є те, що юридична стратегія, яку ми розробляємо, є похідною від стратегії управління ризиками та кризовим менеджментом. А отже, юридичні інструменти підбираються й надаються клієнтові в симбіозі зі стратегією мінімізації ризиків. У такому разі сама юридична стратегія та її реалізація кардинально відрізняються від стандартних юридичних інструментів і ходів.

Попри те, що юридичні послуги є тільки одним із напрямів нашої компанії, він високо оцінений провідними незалежними рейтингами та експертами. Цього року експерти редакції Kyiv Post провели перше незалежне дослідження ринку юридичних послуг в Україні. Компанія S&P Investment Risk Management Agency ввійшла у ТОП 50 найкращих юридичних фірм України та посіла 4-те почесне місце в категорії «Прозорість та відповідальність». Для нас висока оцінка Kyiv Post є дуже важливим показником нашої експертності та наших досягнень.

 

 

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

S&P Investment Risk Management Agency в рейтингу Kyiv Post: довіра незалежних експертів


Kyiv Post – перша і найпопулярніша українська англомовна газета, яка щотижня публікує актуальні новини світового та українського бізнесу. У квітні видання опублікувало незалежний рейтинг TOP 50 Law firms in Ukraine. У ньому компанія S&P Investment Risk Management Agency не тільки посіла гідне місце серед кращих юридичних компаній України, а й потрапила до ТОP 5 Law firms in Ukraine у категорії Transparency and Responsibility (Прозорість і Відповідальність), в якому зайняла почесне 4 місце.

S&P Investment Risk Management Agency вперше за 12 років узяла участь у національному рейтингу завдяки її незалежності та високому ступеню репутації серед експертів Kyiv Post.

Рейтинг видання Kyiv Post був створений на основі комплексного, чесного, некомерційного аналізу юридичних фірм України. Команда Kyiv Post провела моніторинг авторитетних рейтингів в Україні та за її межами, щоб визначити, які якості компаній є найбільш цінним для клієнтів. Рівень кандидатів оцінювався за п’ятьма категоріями: відповідальність, доступність, інтернаціональність, соціальний баланс та загальна сила юридичної фірми. Для оцінювання надійності та якості компаній експерти й команда Kyiv Post розробила максимально об’єктивну методику на базі математичних формул.

Публікуючи свій перший рейтинг, видання Kyiv Post висловило сподівання, що незаангажованість дослідження стане підставою для довіри до рейтингу з боку як громадськості, так і юридичних осіб. 50 кращих постачальників юридичних послуг були відібрані насамперед за якістю роботи, яку вони гарантують своїм клієнтам. Дослідники не враховували масштаби фірм, основу оцінювання становила прозорість, доступність та користь, яку приносить їхня діяльність українському суспільству та бізнесу. Укладачі рейтингу орієнтувалися переважно на потреби бізнесу, якому для продуктивної роботи необхідний супровід та постійна юридична консультація. Зворотний зв’язок від читачів Kyiv Post засвідчив, що результати подібних досліджень мають попит – вони стимулюють компанії до вдосконалення та вказують читачам на реальних лідерів ринку юридичних послуг.

Ми пишаємося довірою незалежних експертів Kyiv Post! Найкраща оцінка нашої діяльності – результати виконаної роботи.

Особливість S&P Investment Risk Management Agency в умілому поєднанні комплексу послуг з управління ризиками, кризового менеджменту, репутаційного захисту та юриспруденції. При цьому розробка юридичної стратегії та її застосування фундаментально відрізняється від стандартних юридичних інструментів та механізмів. Ми віримо, що допомагаємо бізнесу змінювати економічну систему зсередини.

Наша ефективність за останні три роки (у цифрах):

  • скорочено додаткові податкові вимоги та збори для компаній на загальну суму 400 млн грн;
  • завдяки успішному процесу, ПДВ на суму 50 млн грн повернуто в бізнес;
  • незаконно заблокований ПДВ у сумі 370 млн грн повернуто на поточний рахунок;
  • закрито 25 кримінальних справ, порушених проти іноземних компаній, на загальну суму 950 млн грн;
  • проведено тренінги для понад 45 іноземних компаній.
Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

 

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Ефективний захист бізнесу. Версія від S&P Investment Risk Management Agency


Попереджувати проблеми не лише ефективніше, а й дешевше, ніж долати негативні наслідки їх. Це стосується всіх сфер нашого життя, – як безпосередньо здоров’я, так і бізнесу.

Останній рік ознаменувався гучними справами про спроби рейдерського захоплення, про зростаючий тиск на бізнес із боку держави, особливо правоохоронних органів.

Актуальними залишаються й нарікання бізнесу щодо незаконного кримінального переслідування та незаконних дій ДФС, які лише зросли за останні роки. Це гучні звинувачення в спробі блокування господарської діяльності та проведення масштабних обшуків у компанії «Нова пошта», на зерновому терміналі швейцарсько-української компанії Risoil S.A., у зв’язку з чим було зупинено діяльність підприємства більш ніж на 5 днів. Це і спроби рейдерських захоплень бізнесу в компаній АЗС «БРСМ-Нафта», ТОВ «Євро Пауер», ТОВ «Росток-Холдинг», спроби захоплення найбільшого в західній Україні ТРЦ Victoria Gardens шопінг-молу, який належить компанії Dragon Capital. Резонансним є й конфлікт між Philip Morris та ДФС, який був безпрецедентним щодо суми податкових донарахувань – 635,3 млн грн. І це тільки верхівка айсберга й лише ті конфлікти, які були розкриті бізнесом у медіапросторі та сталися упродовж 2018 року.

Але найцікавішим у 2018 році був і залишається досі кейс ТОВ «Промоушн Аутсорсинг» та ТОВ «Промоушн Стафф». Ми вже писали про нього, проводили бізнес-тренінги, на яких детально аналізували причини, помилки та можливі наслідки зазначеної кримінальної справи для бізнесу. Спробую коротко ще раз зупинитися на цьому гучному кейсі. Безпрецедентність розглядуваної справи, по-перше, у тому, що прокуратура міста Києва розпочала досудове розслідування, в якому 42 компанії з іноземними інвестиціями, серед яких Хуавей, Самсунг, Київстар, Байєр, Санофі та інші міжнародні гіганти, обвинувачуються в ухиленні від сплати податків та незаконному виведенні коштів за кордон. Загальна сума несплачених податків, за підсумками правоохоронців, становить близько 950 млн грн.

Суть конфлікту: відповідно до матеріалів досудового розслідування, встановлено, що найбільші бюджетоутворюючі підприємства держави, у тому числі з іноземним капіталом, скористалися послугами з незаконного виведення грошових коштів за кордон та ухилення від сплати податків і обов’язкових платежів. Зазначається, що посадові особи підприємств вступили у змову з невстановленими особами і переводять на рахунки підконтрольних їм вітчизняних комерційних структур ТОВ «Промоушн Аутсорсинг» та ТОВ «Промоушн Стафф» грошові кошти за нібито надання останніми власних кваліфікованих фахівців, необхідних для виконання основної діяльності замовника (послуги аутсорсингу), проте фактично працівники відбиралися та працевлаштовувалися самими компаніями-замовниками послуг. Таким чином, 42 підприємства в тексті ухвали прямо обвинувачуються в незаконному виведенні коштів за кордон із використанням послуг ТОВ «Промоушн Стафф» та ТОВ «Промоушн Аутсорсинг» через укладання фіктивних договорів аутсорсингу.

Кримінальне переслідування бізнесу є найболючішим питанням для всіх без винятку компаній в Україні, а для іноземних – це взагалі катастрофа. І цим дуже часто користуються правоохоронці.

Серед основних помилок бізнесу, які призвели до негативних наслідків, можна виділили, по-перше, неготовність компаній активно відстоювати свої права в рамках кримінального переслідування, включаючи неготовність до слідчих дій у формі тимчасових доступів до речей і документів та до безпосередніх обшуків.

По-друге, відсутність у компаній справді налагодженого моніторингу контрагентів та системи прорахунку ризиків від угод із ними. Чимало компаній не перевіряють своїх бізнес-партнерів та дуже часто вступають у господарські відносини з тими підприємствами, стосовно яких уже відрито кримінальні провадження. Це автоматично ставить під загрозу кримінального переслідування саме ту компанію, яка перерахувала кошти на «проблемного» контрагента. Як ми бачимо, до тенденції 2018-го увійшла перевірка та кримінальне переслідування угод про надання послуг, які правоохоронцями теж визначаються як фіктивні.

Також до основних помилок належить відсутність стратегії комунікації з правоохоронними органами. Що я маю на увазі під «стратегією комунікації»? Те, що вже на стадії отримання будь-якого запиту з правоохоронних органів компанія має прорахувати та змоделювати можливі ризики для себе і свого бізнесу. А тому будь-яка відповідь, навіть на нібито найбезневинніший (на перший погляд) лист, запит чи вимогу, – повинна бути ретельно вивіреною. Щоб зовсім унеможливити правоохоронцям отримання дозволу на проведення буд-яких слідчих дій стосовно вашої компанії.

Ще можна виділити такі помилки. як відсутність стратегії захисту в кримінальному провадженні. Може, певну стратегію компанія й має, але вона зовсім не включає в себе прорахування та мінімізацію можливих ризиків. Тому нерідко підприємства й скаржаться на блокування їхньої діяльності, особливо під час або після обшуків. Чимало негативних наслідків – таких, як блокування господарської діяльності, розголошення банківської або комерційної таємниці, фінансові та репутаційні втрати – можна уникнути, якщо ви формуєте стратегію захисту на стадії «нуль». Тобто ще до активної фази конфлікту. Превентивні заходи є єдиним дієвим інструментом, якщо ми говоримо про мінімізацію негативних наслідків. Але, на жаль, запит на превентивні заходи мають тільки ті компанії, які вже набули досвіду жорсткого протистояння, на собі відчули всі «принади» конфліктів і більше не хочуть таких воєн.

Маючи багаторічний досвід у вирішенні описаних вище конфліктів, тільки за останні три роки наша компанія домоглася закриття 25 гучних кримінальних справ проти великих іноземних підприємств та їхніх керівників щодо ухилення від сплати податків на загальну суму понад 950 млн грн!

S&P INVESTMENT RISK MANAGEMENT AGENCY ДЛЯ БІЗНЕСУ В ЦИФРАХ ЗА ОСТАННІ 3 РОКИ

  • Зменшено донарахування податків та зборів компаніям на загальну суму 400 млн грн
  • У тому числі за 2018 рік – 200 млн грн
  • Упродовж 2018 року завдяки виграним судовим справам бізнесу було повернуто на розрахунковий рахунок суми ПДВ у розмірі 50 млн грн
  • Упродовж 2017–2018 років бізнесу було повернуто на розрахунковий рахунок незаконно заблокований ПДВ у розмірі 370 млн грн
  • Було закрито 25 кримінальних справ проти керівників компаній щодо ухилення від сплати податків на загальну суму 950 млн грн
Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

РЕКОМЕНДАЦІЇ S&P INVESTMENT RISK MANAGEMENT AGENCY

  • Кримінальне переслідування бізнесу нерідко починається із запиту. Тому перша важлива позиція – відповідь на нього має бути дуже якісно підготовлена. Саме ця «стратегічна комунікація» унеможливлює отримання правоохоронцями дозволу на проведення будь-яких слідчих дій стосовно вашої компанії.
  • Друга важлива позиція – превентивні заходи як єдиний дієвий інструмент захисту від кримінального провадження й мінімізації негативних наслідків.
  • Третє, про що ви маєте подбати, – налагоджений моніторинг контрагентів та система оцінювання ризиків від угод із ними.

Отже, подбайте про безпеку бізнесу заздалегідь! І звісно ж, активно відстоюйте свої права, якщо уникнути кримінального провадження не вдалося.

 

* «S&P Investment Risk Management Agency» володіє винятковим авторськими правами дану статтю. Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, фото, малюнки, інші матеріали. Будь-яке використання матеріалів з даної статті без письмової згоди автора заборонено. Під впровадженням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Бізнес під тиском: антитренд 2018 року


2018 рік не приніс новацій у найбільш поширені проблеми бізнесу в Україні. Бізнес усе так само «під прицілом» різноманітних контролерів, і вони свій тиск за минулий рік тільки збільшили.

Проблема №1. Кримінальне переслідування

Як і рік тому, найболючішим залишається кримінальне переслідування з боку ГПУ, СБУ, податкової міліції та поліції. Головна неприємна новина – кількість кримінальних справ і суми збитків, які інкримінуються бізнесу, особливо в податкових злочинах, за останній рік зросли в рази.

Ми звели рейтинг «популярності» типів кримінальних справ, які відкривалися щодо бізнесу протягом 2018 року. Перше місце – і за кількістю справ, і за пред’явленими сумами – посідає ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків). Усі пам’ятають гучну справу по ТОВ «Промоушн Стафф» / ТОВ «Промоушн Аутсорсинг», в якій понад 42 іноземних великих компаній було звинувачено в ухиленні від сплати податків на загальну суму 955 мільйонів гривень. Ця кримінальна справа все ще розслідується.

Друге місце – у фіктивному підприємництві (стаття 205 КК). Звинувачення у фіктивності дуже часто, природно, йде в парі з ухиленням від сплати податків (ст. 212 КК). І теж інкримінується в справі Аутстафф .

На «почесному» третьому місці – перевищення службових повноважень (ст. 364 КК). Це дуже «цікава» стаття – у тому плані, що її бізнесу інкримінують доволі часто й за абсолютно різних обставин. Ми навіть жартуємо, мовляв, якщо правоохоронці «не знають із чого почати», то пробують зі ст. 364 КК. Універсальна стаття для створення проблем. Так-так, уже згадану кримінальну справу про ТОВ «Промоушн Стафф» / ТОВ «Промоушн Аутсорсинг» спочатку було порушено саме за цією статтею, а вже потім перекваліфіковано в ухилення від сплати податків та фіктивне підприємництво.

А останній тренд 2018 року в питаннях кримінального переслідування бізнесу можна вважати розширення «бази» для створення проблем. Так, якщо раніше податкові та правоохоронні органи «ловили» угоди по фактичному придбанню платником податків товару в «проблемного» контрагента, то 2018-го вони стали донараховувати податки по операціях за придбані послуги, а не за товар.

А до головного «ноу-хау» в 2018 році можна віднести отримання компаніями та банками від «правохороних органів» підробних ухвал суду про тимчасовий доступ до документів, арешт рахунків та підробних вимог. Цікаво, що банки виконували такі ухвали та накладали арешт на банківські та ПДВ рахунки клієнтів по «підробним» ухвалам. А зняття арешту вже відувалося за усіма правилами, тільки на підставі реального рішення суду. Це була головна загадка року 2018, тому що хто і для чого робив такі дії компанції розуміли, але доказати нічого могли. Крім того, якщо ми говоримо про підробні ухвали про тимчасовйи доступ до документів та підробні вимоги про витребування документів незрозуміло яким чином «злочинці» планували отримати доступ до документів. Так як, офіційно отримувачем таких документів, або інформації все одно залишався правохороний орган, на адоресу якого і направлялися комапніями документи. При цьому, цікаво, що ті компаії , які виконали вимоги визначені в підробних документах та направили свої документи до правохороних органів у багатьох випадках про факт підробки дізнавлися не від правохоронців, а від контрагентів. Такі цікаві події.

Проблема №2. Донарахування податків

Наступна за масштабами загроза після кримінального переслідування – донарахування податків і зборів. Актуальна як для вітчизняного, так і для зарубіжного бізнесу, що працює в Україні. І вона теж не нова, адже поповнювати бюджет потрібно постійно. Зрозуміло, що донарахування і звинувачення по ст. 212 КК (ухилення від сплати податків) йдуть рука в руку. Тому підприємствам, яким донарахували податки до сплати, у 95% випадків доведеться ще й «відбиватися» від кримінальної справи.

Новацією 2018 року стало відкриття правоохоронними органами кримінальних справ за ст. 212 КК без проведення перевірки й навіть без донарахування податків з боку ДФС.

А загалом дії податкової міліції та її тиск на бізнес у 2018 році залишилися такою самою гострою проблемою, що й раніше. Незважаючи на втрату цим органом повноважень. Суди залишилися на старій позиції, і активно давали дозвіл органам податкової міліції на проведення слідчих дій. Та й кількість кримінальних справ, які розслідували органи податкової міліції, зросла. Іншими словами, втрата повноважень податковою міліцією виявилася фіктивною – бо ніяк, по суті, не позначилася на її діяльності.

Важливий акцент! Хоч би яким дивним це вам здавалося, але однією з основних причин зростання кримінальних проваджень щодо великого бізнесу, на наш погляд, є стимулювання самим бізнесом такої поведінки контролюючих органів. Так, якщо ми говоримо про популярну ст. 212 КК (ухилення від сплати податків), то говоримо й про панічний страх багатьох великих компаній перед кримінальним провадженням. Саме ця загроза штовхає таких платників податків приймати рішення про добровільне погашення донарахованих платежів – і далеко не завжди справедливих.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

А вже якщо загроза переходить в активну фазу й починаються слідчі дії у вигляді допиту, обшуку або тимчасового доступу до речей і документів – то це переконує «тих, хто вагається» і які не були готові так швидко здатися, усе ж піти на «мирову» і сплатити донараховані суми в бюджет. Саме про це говорять факти. Досить значна кількість іноземних компаній після нетривалих вагань приймають рішення про сплату донарахованих сум до бюджету. Хоч як дивно, але ця схема як працювала, так і далі працює.

Гравців, які займають активну позицію і доводять, що в їхніх діях немає складу злочину, не так і багато, особливо якщо ми говоримо про 212 КК. Зміна тенденції, і як наслідок – зменшення ризиків, залежить саме від позиції бізнесу, особливо великого. Адже якщо бізнес дозволяє – тенденції тільки зміцнюються.

Проблема №3. Свавілля «екологів»

До трендів року, що минає, слід додати й непрості відносини бізнесу з Державною екологічною інспекцією. За підрахунками Європейської бізнес асоціації та Офісу ефективного регулювання, за 2018 рік збитки бізнесу від незаконних дій державної екологічної служби становили близько $200 млн. Крім щоденних збитків із простою корабля й вантажу, які коливалися від $15 тис. до $30 тис. на день. Якщо дуже коротко, то «панове екологи» протягом 2018 року застосовували «заборонені методи», а іншими словами – просто зупиняли кораблі в порту. Простій міг тривати від 1 до 7 днів. Зупиняли дуже просто: проставляли штамп на товаросупровідних документах, що на судні перебуває радіаційний вантаж. Попри те, що насправді вантаж був чистий, так як при навантаженні на корабель він уже проходив радіаційний контроль і радіаційна рамка не спрацьовувала. Відпускали судна з портів по-різному: хтось «домовлявся», хтось платив штраф «за забруднення» акваторії. Обурення бізнесу було великим, профільні бізнес-асоціації вимагали привести дії екологів у рамки закону, змінити процедуру, позбавити останніх права на проведення радіологічного контролю. Законодавець навіть поміняв ряд законів, щоб мінімізувати зловживання з боку представників Державної екологічної інспекції. Але на результат це не вплинуло. Побори тривають, тільки заборона виходу корабля тепер оформляється не проставлянням штампа, а з використанням постанови про заборону на вихід із порту.

Чому бізнес зазнає таких утрат? Та тому, що за останній рік жоден із чиновників, які перевищили повноваження, не був притягнутий до жодної відповідальності. А ще тому, що, зазнаючи колосальних збитків від незаконних рішень Державної екологічної інспекції, бізнес ні разу не переклав їх на плечі держави й тієї особи, яка безпосередньо приймала те чи інше неправомірне рішення. Немає відповідальності – немає змін.

У сухому залишку

Якщо кардинальних політичних змін не відбудеться, то можна очікувати, що 2019 року все залишиться без істотних змін. Іншими словами, самі по собі важливі для бізнесу зміни не відбудуться. Тому бізнес повинен об’єднати зусилля й власноруч поламати ці несприятливі тенденції.

Якщо ж політична розстановка сил зміниться, то статися може все, що завгодно. Прогнозуванню й моделюванню це не піддається.

5 основних рекомендацій бізнесу на 2019 рік

1. Уважно вивчайте запити, які підприємство отримує від податкових і правоохоронних органів. Насамперед з’ясовуйте законність вимоги. Чи дійсно ця вимога була видана визначеним органом.

2. Не віддавайте оригінали первинних документів, особливо якщо така вимога не вказана в запиті або взагалі немає вимоги щодо видачі документів (компанії часто у відповідь на запити видають оригінали документів, навіть якщо їх не просять. Це помилка!).

3. Ретельно обмірковуйте відповідь правоохоронним чи податковим органам. Від того, що саме ви напишете у відповіді, залежить, чи буде у вас на підприємстві тимчасовий доступ до документів або обшук. Ви самі можете собі допомогти й уникнути перерахованого вище.

4. Підготуйте підприємство й працівників його до можливих слідчих дій. Я особисто принципово проти «моделюючих маски-шоу» (до вас в офіс приїжджають хлопці й «моделюють» обшук). Нічого, крім шоку й паніки серед персоналу, ви не досягнете. Ми – за покроковий підхід. Почніть з офісу, потім розробіть і впровадьте внутрішні правила комунікації між співробітниками й підрозділами. Після цього крок за кроком навчіть усіх і кожного тому, що потрібно робити в ті чи інші моменти часу. Приберете паніку й страх – і в нагороду отримаєте ефективність. А отже, зможете уникнути «сюрпризів» під час слідчих дій. І не будете зазнавати зайвих витрат.

5. Виконуйте постійний моніторинг існуючих та майбутніх контрагентів. Це просте правило, нехтування яким дуже дорого обходиться згодом. Саме превентивні заходи є ефективним захистом від можливих негативних явищ у майбутньому.

 

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Чому бізнес втрачає мільйони: кейс судна, заблокованого в порту Госекоінспекцією


Про складність “взаємодії” бізнесу й Екологічної інспекції ми вже неодноразово говорили в наших публікаціях. Доводиться знову повертатися, аналізувати, прогнозувати та розбиратися, в чому ж підступ. Чому нічого не змінилося за минулий рік.

У першій статті ми зупинялися на одному з наших кейсів і покроково розкривали, як екологи вміло підміняють поняття і у що обходиться бізнесу така “креативність” державних чиновників.

З моменту написання нашої першої статті минув рівно рік. Але ситуація з зупинкою кораблів з боку екологів не тільки не покращилася, навпаки, набула масового характеру. І найцікавіше – схема анітрохи не змінилася, тільки з’явилися невеликі нюанси. У пресі, як і раніше, практично немає згадок про факти незаконної зупинки суден і грубого порушення екологами чинного законодавства. У зв’язку з тим, що через рік до нас знову звернувся клієнт з до болю знайомою проблемою – зупинка судна, ми вирішили знову присвятити статтю даній проблемі.

Отже, все по порядку. Наш клієнт виступав власником вантажу зернових культур і знову після навантаження на корабель на коносаменті “чарівним чином” з’явилася печатка “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено”, проставлена працівниками Держекоінспекції. Корабель було зупинено в порту, митні органи відмовлялися оформляти вантаж, посилаючись на той факт, що він не пройшов радіологічний контроль.

Як вантаж в нашому випадку виступало зерно. Згідно з чинним законодавством, даний вид вантажу не підлягає екологічному контролю на митниці, якщо в пунктах пропуску встановлено комплекси автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин і ядерних матеріалів. Радіологічний контроль таких товарів здійснюється тільки в тому випадку, якщо вони починають “фонити”, проходячи “рамку”. Якщо вантаж у порту успішно пройшов комплекс автоматизованого контролю – “рамку”, значить товар не є радіоактивним і, отже, до нього не можуть бути пред’явлені претензії, як мінімум, з питання радіоактивності вантажу. Пройшовши рамку, вантаж завантажується на корабель, очікуючи відправлення.

Вантаж нашого клієнта успішно пройшов «рамку» в порту, отже у екологів не було підстав для проведення радіологічного контролю даного вантажу. Але не дивлячись на це, так само як і в попередньому випадку, екологічна інспекція без будь-яких правових підстав ставить на коносаментах штамп “радіологічний контроль ввезення / вивезення заборонено”.

Власник вантажу в паніці, бо не розуміє, звідки на коносаменті взялася відмітка про заборону вивезення вантажу в зв’язку з непроходженням радіологічного контролю, оскільки він успішно пройшов рамки автоматизованого контролю ще при навантаженні. Крім усього іншого, судновласник пред’являє претензії до власника вантажу таі звинувачує останнього в простої судна, так як згідно з офіційними документами саме непроходження товаром радіологічного контролю стало причиною простою. Тому логічно, що всі збитки за простій власник судна намагається перекласти на плечі власника вантажу.

І знову, як рік тому, тільки після офіційного звернення власника вантажу до Державної екологічної інспекції із запитом, на підставі чого було проставлено штамп про непроходження вантажем радіологічного контролю, історія почала прояснюватися. Виявилося, що Держекоінспекція знову не має жодних претензій до вантажу, а штамп про заборону вивозу було проставлено на коносаментах на підставі того, що саме судно порушило природоохоронне законодавство. За версією контролюючого органу, судно забруднювало внутрішні морські води країни.

Відповідь Держекоінспекції давала підставу говорити, що з вантажем все в порядку, але аж ніяк не вирішувала основної проблеми – судно продовжувало стояти в порту, а власник вантажу, як і судновласник, зазнавали колосальних збитків.

Ми вже описували “винахідливість” екологічної інспекції. Говорили і показували, як екологи красиво і тонко підміняють поняття, з однією метою, щоб митниця просто не мала права випустити судно з України. На диво, нічого нового в цю «схему» зупинки суден за останній рік не було привнесено. Напевно, до неї додати нічого, адже протягом року все і так справно працює, але про наслідки, м’яко кажучи, «незаконних» дій для економіки України – пізніше. А поки нагадаємо, як усе працює.

В Україні існує кілька видів контролю, які виконує Державна екологічна інспекція. Перший – радіологічний. Формально він був проведений в нашому випадку і стосувався безпосередньо вантажу. Другий – екологічний контроль судна, який не має жодного відношення до радіологічному контролю. Його непроходження жодним чином не повинно бути відображено у вигляді штампа “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено”, проставленого на коносаменті власника вантажу.

Згідно з нормами, Держекоінспекція мала право перевірити територіальні й морські води на відповідність нормативам гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Така перевірка можлива тільки за умови, якщо під час скидання з судна ізольованого баласту разом з ним викидаються видимі плавучі частини чи виникають видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скидання.

У першому випадку з нашої практики, з яким ми зіткнулися, метою було блокування відправки корабля. Так що екоінспекція без видимих причин провела обстеження скидання баласту біля судна. Потім інспектори в присутності представника порту склали акт відбору проб води. На підставі вищевказаного акту, держчиновники склали протокол вимірів показників складу та характеристики вод, а у відібраних зразках води «знайшли» перевищення граничних норм заліза й нафтопродуктів.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Це «стандартний» сценарій розвитку подій, який «успішно» застосовується до більшості судів, що заходять в порти України. Після акту, згідно з чинним законодавством, екологи мали право скласти лише протокол про адміністративне порушення, а також розрахувати збитки, завдані судном навколишньому середовищу. Але на практиці все складається інакше. І після такого акту в більшості випадків слідувало проставлення Держекоінспекцією на товаросупровідних документах штампа про непроходження вантажем радіологічного контролю. Слід зазначити, що наявність такого штампа була залізною підставою для відмови митних органів у проходженні митного оформлення та випуску корабля з порту.

Історії з зупинкою судна закінчувалися по-різному. Комусь із власників суден виписували адміністративний штраф за адміністративне порушення на пару сотень гривень і відпускали. Хтось повинен був сплатити суму розрахованих екологами збитків, які становили вже сотні тисяч гривень. І потім судно так само відпускали. Однак в деяких випадках, як в останньому, що стався в нашій практиці, все було ще сумніше.

Власникові судна ніхто не пред’явив ні акту відбору проб води, ні протоколу вимірів показників складу та характеристики вод. Не було жодної фіксації правопорушення з боку судна. Був тільки штамп “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” на коносаменті і тиждень простою корабля з загальними збитками понад 150 000 доларів США.

За цей тиждень, крім листів екологів на ім’я морського агента, в якому вони розповідали про факти забруднення вод, недопуск їх на корабель, виміри і так далі, ні власник судна, ні власник вантажу так нічого й не отримали. Коли було зроблено десятки запитів, подано скарги в усі можливі інстанції – корабель просто був відпущений. На питання, що ж стало підставою для зупинки корабля, панове екологи у своїх наступних офіційних відповідях не соромляться та визнають, що екологічна інспекція просто немає іншого інструменту для затримання корабля, тому застосовується штамп, який ставиться саме до радіологічного контролю.

Позиція дуже цікава, а головне – чиновники відкрито визнають, що грубим чином порушують чинне законодавство, перевищують свої повноваження і навмисно заводять бізнес у збитки. Згідно з інформацією, розміщеною на сторінці Facebook Офісу ефективного регулювання збитки бізнесу від незаконних дій державної екологічної служби із застосуванням штампу “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” дійшли до 200 000 000 доларів на рік і це не рахуючи щоденні збитки від простою корабля і вантажу, які коливаються від 15 до 30 тисяч доларів на день.

Найцікавіше в ситуації, що склалася те, що з того моменту, як безпідставні зупинки кораблів в портах набули масового характеру, жоден інспектор чи його керівник, причетні до незаконних дій, не були притягнуті до відповідальності. Навіть не було факту дисциплінарної відповідальності, банальної догани, не кажучи вже про серйозніші наслідки – звільнення або кримінальну відповідальність. При тому, що подібні звернення були, але вони свідомо блокувалися на рівні керівництва Екологічної інспекції.

Очікувати, що з прийняттям нового Закону України №2530-VIII від 06.09.2018 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо впровадження механізму” єдиного вікна “і оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» проблемні питання з державною екологічною службою вирішаться самі собою не доводиться. Хоча, на думку екологів, саме цей Закон позбавляє їх повноважень і з його прийняттям вони не зможуть проводити екологічний та радіологічний контроль товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Ми дуже уважно і кілька разів вивчили новий Закон, але явних змін у повноваженнях екологів не помітили. Дійсно, законодавець трохи видозмінив визначення в старій і новій редакціях, але прямої заборони на проставлення штампу “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” ми там не побачили. Крім того, і в законах попередньої редакції екологів не мали права на здійснення вищезгаданих дій. Виняток становили випадки, при яких спрацьовувала рамка автоматизованого контролю в порту. Але ніщо і ніхто не заважав державним чиновникам використовувати цей штамп, причому в не передбачених законом випадках. Після прийняття нового Закону в пресі стала з’являтися інформація, що судна в портах продовжують зупиняти.

Правда, тепер трохи змінилася технологія. Так, наприклад, замість проставлення штампа “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” екологи ухвалюють рішення про заборону на вихід судна з порту. Хоча таке право у них є тільки в одному випадку (як і раніше) якщо вантаж “фонить” і цей факт встановлено Митними органами.

Нічого не нагадує?… Все те ж саме, тільки під іншим соусом. За фактом, обіцяних змін про мінімізацію зловживань з боку держекоконтролю не відбулося. Видозмінився механізм схеми. Питання залучення до відповідальності державних службовців, причетних до незаконної зупинки судна і вантажу, стягнення з чиновників завданих бізнесу збитків, залишається відкритим. Поки не буде сформовано вищевказану практику й чітку позиція бізнесу, система продовжуватиме працювати, як і працювала, нехай і з невеликими змінами.

Кінцевий вибір залишається за бізнесом, втім як і завжди.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

“Доки бізнес готовий втрачати гроші, система не зміниться”


За минулий рік збитки бізнесу від незаконних дій Державної екологічної служби становили 200 000 000 доларів. Про те, як працює схема зупинки кораблів в портах розповідає співзасновник S&P Investment Risk Management Agency, PhD, MBA, бізнес-радник із ризиків, адвокат Наталія Осадча.

Про труднощі “взаємодії” бізнесу й Екологічної інспекції ми неодноразово говорили в попередніх публікаціях. На прикладі одного з наших кейсів покроково розкривали, як екологи красиво й тонко підміняють поняття з однією метою – призупинити судну вихід з порту України. З моменту публікації першої статті минув рівно рік. На жаль, за цей час позитивних змін не відбулося. Доводиться знову повертатися до пройденого, аналізувати, прогнозувати та розбиратися, в чому ж підступ. Іронія ще й у тому, що через рік до нас знову звернувся клієнт з до болю знайомою проблемою – зупинка судна в порту.

Наш клієнт – власник вантажу зернових культур. Корабель було зупинено в порту, оскільки на коносаменті “чарівним чином” з’явилася печатка “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено”. Слід зазначити, що згідно з чинним законодавством, даний вид вантажу не підлягає екологічному контролю, а радіологічний контроль здійснюється тільки в тому випадку, якщо вантаж починає “фонити”. Вантаж нашого клієнта успішно пройшов рамку автоматизованого контролю в порту. І без жодних на те підстав на коносаменті Державною екологічною інспекцією було проставлено штамп «радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено», який свідчить лише про те, що вантаж радіоактивний, а значить корабель з таким вантажем не може вийти з порту.

Рівно як і рік тому, тільки після офіційного звернення власника вантажу до Державної екологічної інспекції історія почала прояснюватися. Виявилося, що Держекоінспекція не має жодних претензій до вантажу, а штамп про заборону вивозу було проставлено на коносаментах на підставі того, що саме судно порушило природоохоронне законодавство. За версією контролюючого органу, судно забруднювало внутрішні морські води країни. Незважаючи на те що вантаж був у порядку, корабель продовжував стояти в порту, а власник вантажу, як і судновласник, зазнавали колосальних збитків.

Якби екологи працювали в рамках чинного законодавства, вони би склали протокол про адміністративне порушення і розрахували збитки, завдані судном навколишньому середовищу. Але судно в порту утримувати ніхто не мав право.

На ділі ж, власникові судна ніхто не пред’явив ні акту відбору проб води, ні протоколу вимірів показників складу та характеристики вод.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Не було фіксації правопорушення з боку судна, складання протоколу про адміністративне порушення, штрафу, розрахунку збитків… Був лише штамп “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” на коносаменті і тиждень простою корабля із загальними збитками понад 150 000 доларів США.

На офіційні запити, що ж стало підставою для зупинки корабля, панове екологи без сорому заявили – екологічна інспекція просто не має іншого інструменту для затримання корабля, тому застосовується штамп, який ставиться саме до радіологічного контролю товару.

Незаконні дії чиновників мають катастрофічні наслідки. Так, за інформацією Офісу ефективного регулювання, опублікованою на сторінці Facebook, заявлена інформація про збитки бізнесу від незаконних дій державної екологічної служби із застосуванням штампу “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” в районі 200 000 000 доларів на рік і це не рахуючи щоденних збитків по простою корабля і вантажу, які коливаються від 15 до 30 тисяч доларів на день.

Світло на ситуацію, яка склалася повинен був пролити новий Закон України №2530-VIII від 06.09.2018 “Про внесення змін до Митного кодексу України” та деяких інших законів України щодо впровадження механізму “єдиного вікна” й оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України. На жаль, Закон лише вніс незначні корективи в сценарій роботи екологів, кінцевий результат не змінився – кораблі продовжують безпідставно зупиняти в портах. Правда, сьогодні замість штампа “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” екологи ухвалюють рішення про заборону на вихід судна з порту. Хоча таке право вони мають тільки в одному випадку (як і раніше) якщо вантаж “фонить” (виявлення факту перевищення радіаційного фону) і цей факт встановлено Митними органами.

Відносно нашого кейса, ми доклали максимум зусиль, щоб корабель відпустили. Питання залучення до відповідальності державних службовців причетних до незаконної зупинки судна й вантажу, стягнення з державних чиновників завданих бізнесу збитків, залишається відкритим. Поки не буде сформована вищевказана практика і чітка позиція бізнесу, система продовжуватиме працювати, як і працювала, нехай і з невеликими змінами. Кінцевий вибір залишається за бізнесом, втім як і завжди.

 

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Зв'язатись з нами