Чому бізнес втрачає мільйони: кейс судна, заблокованого в порту Госекоінспекцією


Про складність “взаємодії” бізнесу й Екологічної інспекції ми вже неодноразово говорили в наших публікаціях. Доводиться знову повертатися, аналізувати, прогнозувати та розбиратися, в чому ж підступ. Чому нічого не змінилося за минулий рік.

У першій статті ми зупинялися на одному з наших кейсів і покроково розкривали, як екологи вміло підміняють поняття і у що обходиться бізнесу така “креативність” державних чиновників.

З моменту написання нашої першої статті минув рівно рік. Але ситуація з зупинкою кораблів з боку екологів не тільки не покращилася, навпаки, набула масового характеру. І найцікавіше – схема анітрохи не змінилася, тільки з’явилися невеликі нюанси. У пресі, як і раніше, практично немає згадок про факти незаконної зупинки суден і грубого порушення екологами чинного законодавства. У зв’язку з тим, що через рік до нас знову звернувся клієнт з до болю знайомою проблемою – зупинка судна, ми вирішили знову присвятити статтю даній проблемі.

Отже, все по порядку. Наш клієнт виступав власником вантажу зернових культур і знову після навантаження на корабель на коносаменті “чарівним чином” з’явилася печатка “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено”, проставлена працівниками Держекоінспекції. Корабель було зупинено в порту, митні органи відмовлялися оформляти вантаж, посилаючись на той факт, що він не пройшов радіологічний контроль.

Як вантаж в нашому випадку виступало зерно. Згідно з чинним законодавством, даний вид вантажу не підлягає екологічному контролю на митниці, якщо в пунктах пропуску встановлено комплекси автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин і ядерних матеріалів. Радіологічний контроль таких товарів здійснюється тільки в тому випадку, якщо вони починають “фонити”, проходячи “рамку”. Якщо вантаж у порту успішно пройшов комплекс автоматизованого контролю – “рамку”, значить товар не є радіоактивним і, отже, до нього не можуть бути пред’явлені претензії, як мінімум, з питання радіоактивності вантажу. Пройшовши рамку, вантаж завантажується на корабель, очікуючи відправлення.

Вантаж нашого клієнта успішно пройшов «рамку» в порту, отже у екологів не було підстав для проведення радіологічного контролю даного вантажу. Але не дивлячись на це, так само як і в попередньому випадку, екологічна інспекція без будь-яких правових підстав ставить на коносаментах штамп “радіологічний контроль ввезення / вивезення заборонено”.

Власник вантажу в паніці, бо не розуміє, звідки на коносаменті взялася відмітка про заборону вивезення вантажу в зв’язку з непроходженням радіологічного контролю, оскільки він успішно пройшов рамки автоматизованого контролю ще при навантаженні. Крім усього іншого, судновласник пред’являє претензії до власника вантажу таі звинувачує останнього в простої судна, так як згідно з офіційними документами саме непроходження товаром радіологічного контролю стало причиною простою. Тому логічно, що всі збитки за простій власник судна намагається перекласти на плечі власника вантажу.

І знову, як рік тому, тільки після офіційного звернення власника вантажу до Державної екологічної інспекції із запитом, на підставі чого було проставлено штамп про непроходження вантажем радіологічного контролю, історія почала прояснюватися. Виявилося, що Держекоінспекція знову не має жодних претензій до вантажу, а штамп про заборону вивозу було проставлено на коносаментах на підставі того, що саме судно порушило природоохоронне законодавство. За версією контролюючого органу, судно забруднювало внутрішні морські води країни.

Відповідь Держекоінспекції давала підставу говорити, що з вантажем все в порядку, але аж ніяк не вирішувала основної проблеми – судно продовжувало стояти в порту, а власник вантажу, як і судновласник, зазнавали колосальних збитків.

Ми вже описували “винахідливість” екологічної інспекції. Говорили і показували, як екологи красиво і тонко підміняють поняття, з однією метою, щоб митниця просто не мала права випустити судно з України. На диво, нічого нового в цю «схему» зупинки суден за останній рік не було привнесено. Напевно, до неї додати нічого, адже протягом року все і так справно працює, але про наслідки, м’яко кажучи, «незаконних» дій для економіки України – пізніше. А поки нагадаємо, як усе працює.

В Україні існує кілька видів контролю, які виконує Державна екологічна інспекція. Перший – радіологічний. Формально він був проведений в нашому випадку і стосувався безпосередньо вантажу. Другий – екологічний контроль судна, який не має жодного відношення до радіологічному контролю. Його непроходження жодним чином не повинно бути відображено у вигляді штампа “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено”, проставленого на коносаменті власника вантажу.

Згідно з нормами, Держекоінспекція мала право перевірити територіальні й морські води на відповідність нормативам гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Така перевірка можлива тільки за умови, якщо під час скидання з судна ізольованого баласту разом з ним викидаються видимі плавучі частини чи виникають видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скидання.

У першому випадку з нашої практики, з яким ми зіткнулися, метою було блокування відправки корабля. Так що екоінспекція без видимих причин провела обстеження скидання баласту біля судна. Потім інспектори в присутності представника порту склали акт відбору проб води. На підставі вищевказаного акту, держчиновники склали протокол вимірів показників складу та характеристики вод, а у відібраних зразках води «знайшли» перевищення граничних норм заліза й нафтопродуктів.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Це «стандартний» сценарій розвитку подій, який «успішно» застосовується до більшості судів, що заходять в порти України. Після акту, згідно з чинним законодавством, екологи мали право скласти лише протокол про адміністративне порушення, а також розрахувати збитки, завдані судном навколишньому середовищу. Але на практиці все складається інакше. І після такого акту в більшості випадків слідувало проставлення Держекоінспекцією на товаросупровідних документах штампа про непроходження вантажем радіологічного контролю. Слід зазначити, що наявність такого штампа була залізною підставою для відмови митних органів у проходженні митного оформлення та випуску корабля з порту.

Історії з зупинкою судна закінчувалися по-різному. Комусь із власників суден виписували адміністративний штраф за адміністративне порушення на пару сотень гривень і відпускали. Хтось повинен був сплатити суму розрахованих екологами збитків, які становили вже сотні тисяч гривень. І потім судно так само відпускали. Однак в деяких випадках, як в останньому, що стався в нашій практиці, все було ще сумніше.

Власникові судна ніхто не пред’явив ні акту відбору проб води, ні протоколу вимірів показників складу та характеристики вод. Не було жодної фіксації правопорушення з боку судна. Був тільки штамп “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” на коносаменті і тиждень простою корабля з загальними збитками понад 150 000 доларів США.

За цей тиждень, крім листів екологів на ім’я морського агента, в якому вони розповідали про факти забруднення вод, недопуск їх на корабель, виміри і так далі, ні власник судна, ні власник вантажу так нічого й не отримали. Коли було зроблено десятки запитів, подано скарги в усі можливі інстанції – корабель просто був відпущений. На питання, що ж стало підставою для зупинки корабля, панове екологи у своїх наступних офіційних відповідях не соромляться та визнають, що екологічна інспекція просто немає іншого інструменту для затримання корабля, тому застосовується штамп, який ставиться саме до радіологічного контролю.

Позиція дуже цікава, а головне – чиновники відкрито визнають, що грубим чином порушують чинне законодавство, перевищують свої повноваження і навмисно заводять бізнес у збитки. Згідно з інформацією, розміщеною на сторінці Facebook Офісу ефективного регулювання збитки бізнесу від незаконних дій державної екологічної служби із застосуванням штампу “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” дійшли до 200 000 000 доларів на рік і це не рахуючи щоденні збитки від простою корабля і вантажу, які коливаються від 15 до 30 тисяч доларів на день.

Найцікавіше в ситуації, що склалася те, що з того моменту, як безпідставні зупинки кораблів в портах набули масового характеру, жоден інспектор чи його керівник, причетні до незаконних дій, не були притягнуті до відповідальності. Навіть не було факту дисциплінарної відповідальності, банальної догани, не кажучи вже про серйозніші наслідки – звільнення або кримінальну відповідальність. При тому, що подібні звернення були, але вони свідомо блокувалися на рівні керівництва Екологічної інспекції.

Очікувати, що з прийняттям нового Закону України №2530-VIII від 06.09.2018 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо впровадження механізму” єдиного вікна “і оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» проблемні питання з державною екологічною службою вирішаться самі собою не доводиться. Хоча, на думку екологів, саме цей Закон позбавляє їх повноважень і з його прийняттям вони не зможуть проводити екологічний та радіологічний контроль товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Ми дуже уважно і кілька разів вивчили новий Закон, але явних змін у повноваженнях екологів не помітили. Дійсно, законодавець трохи видозмінив визначення в старій і новій редакціях, але прямої заборони на проставлення штампу “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” ми там не побачили. Крім того, і в законах попередньої редакції екологів не мали права на здійснення вищезгаданих дій. Виняток становили випадки, при яких спрацьовувала рамка автоматизованого контролю в порту. Але ніщо і ніхто не заважав державним чиновникам використовувати цей штамп, причому в не передбачених законом випадках. Після прийняття нового Закону в пресі стала з’являтися інформація, що судна в портах продовжують зупиняти.

Правда, тепер трохи змінилася технологія. Так, наприклад, замість проставлення штампа “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” екологи ухвалюють рішення про заборону на вихід судна з порту. Хоча таке право у них є тільки в одному випадку (як і раніше) якщо вантаж “фонить” і цей факт встановлено Митними органами.

Нічого не нагадує?… Все те ж саме, тільки під іншим соусом. За фактом, обіцяних змін про мінімізацію зловживань з боку держекоконтролю не відбулося. Видозмінився механізм схеми. Питання залучення до відповідальності державних службовців, причетних до незаконної зупинки судна і вантажу, стягнення з чиновників завданих бізнесу збитків, залишається відкритим. Поки не буде сформовано вищевказану практику й чітку позиція бізнесу, система продовжуватиме працювати, як і працювала, нехай і з невеликими змінами.

Кінцевий вибір залишається за бізнесом, втім як і завжди.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

“Доки бізнес готовий втрачати гроші, система не зміниться”


За минулий рік збитки бізнесу від незаконних дій Державної екологічної служби становили 200 000 000 доларів. Про те, як працює схема зупинки кораблів в портах розповідає співзасновник S&P Investment Risk Management Agency, PhD, MBA, бізнес-радник із ризиків, адвокат Наталія Осадча.

Про труднощі “взаємодії” бізнесу й Екологічної інспекції ми неодноразово говорили в попередніх публікаціях. На прикладі одного з наших кейсів покроково розкривали, як екологи красиво й тонко підміняють поняття з однією метою – призупинити судну вихід з порту України. З моменту публікації першої статті минув рівно рік. На жаль, за цей час позитивних змін не відбулося. Доводиться знову повертатися до пройденого, аналізувати, прогнозувати та розбиратися, в чому ж підступ. Іронія ще й у тому, що через рік до нас знову звернувся клієнт з до болю знайомою проблемою – зупинка судна в порту.

Наш клієнт – власник вантажу зернових культур. Корабель було зупинено в порту, оскільки на коносаменті “чарівним чином” з’явилася печатка “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено”. Слід зазначити, що згідно з чинним законодавством, даний вид вантажу не підлягає екологічному контролю, а радіологічний контроль здійснюється тільки в тому випадку, якщо вантаж починає “фонити”. Вантаж нашого клієнта успішно пройшов рамку автоматизованого контролю в порту. І без жодних на те підстав на коносаменті Державною екологічною інспекцією було проставлено штамп «радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено», який свідчить лише про те, що вантаж радіоактивний, а значить корабель з таким вантажем не може вийти з порту.

Рівно як і рік тому, тільки після офіційного звернення власника вантажу до Державної екологічної інспекції історія почала прояснюватися. Виявилося, що Держекоінспекція не має жодних претензій до вантажу, а штамп про заборону вивозу було проставлено на коносаментах на підставі того, що саме судно порушило природоохоронне законодавство. За версією контролюючого органу, судно забруднювало внутрішні морські води країни. Незважаючи на те що вантаж був у порядку, корабель продовжував стояти в порту, а власник вантажу, як і судновласник, зазнавали колосальних збитків.

Якби екологи працювали в рамках чинного законодавства, вони би склали протокол про адміністративне порушення і розрахували збитки, завдані судном навколишньому середовищу. Але судно в порту утримувати ніхто не мав право.

На ділі ж, власникові судна ніхто не пред’явив ні акту відбору проб води, ні протоколу вимірів показників складу та характеристики вод.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Не було фіксації правопорушення з боку судна, складання протоколу про адміністративне порушення, штрафу, розрахунку збитків… Був лише штамп “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” на коносаменті і тиждень простою корабля із загальними збитками понад 150 000 доларів США.

На офіційні запити, що ж стало підставою для зупинки корабля, панове екологи без сорому заявили – екологічна інспекція просто не має іншого інструменту для затримання корабля, тому застосовується штамп, який ставиться саме до радіологічного контролю товару.

Незаконні дії чиновників мають катастрофічні наслідки. Так, за інформацією Офісу ефективного регулювання, опублікованою на сторінці Facebook, заявлена інформація про збитки бізнесу від незаконних дій державної екологічної служби із застосуванням штампу “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” в районі 200 000 000 доларів на рік і це не рахуючи щоденних збитків по простою корабля і вантажу, які коливаються від 15 до 30 тисяч доларів на день.

Світло на ситуацію, яка склалася повинен був пролити новий Закон України №2530-VIII від 06.09.2018 “Про внесення змін до Митного кодексу України” та деяких інших законів України щодо впровадження механізму “єдиного вікна” й оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України. На жаль, Закон лише вніс незначні корективи в сценарій роботи екологів, кінцевий результат не змінився – кораблі продовжують безпідставно зупиняти в портах. Правда, сьогодні замість штампа “радіологічний контроль ввезення/вивезення заборонено” екологи ухвалюють рішення про заборону на вихід судна з порту. Хоча таке право вони мають тільки в одному випадку (як і раніше) якщо вантаж “фонить” (виявлення факту перевищення радіаційного фону) і цей факт встановлено Митними органами.

Відносно нашого кейса, ми доклали максимум зусиль, щоб корабель відпустили. Питання залучення до відповідальності державних службовців причетних до незаконної зупинки судна й вантажу, стягнення з державних чиновників завданих бізнесу збитків, залишається відкритим. Поки не буде сформована вищевказана практика і чітка позиція бізнесу, система продовжуватиме працювати, як і працювала, нехай і з невеликими змінами. Кінцевий вибір залишається за бізнесом, втім як і завжди.

 

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Микола Сюткін: Запорука мінімізації конфліктів – правильне оформлення бізнес-відносин


Микола Сюткін, CEO та засновник S&P Investment Risk Management Agency, про те, чому у таку багату потенціалом країну ще не хлинув потік іноземних інвестицій, і які особливості ведення бізнесу в Україні.

S&P Investment Risk Management Agency спеціалізується на комплексних рішеннях у сфері захисту бізнесу і, ділячись досвідом, Микола Сюткін в інтерв’ю Boryspil magazine запевняє, що в захисті інтересів бізнесу результативним може бути лише комплексний підхід.

У 2017 році в рейтингу Doing Business, Україна піднялася на 76 місце. Який прогноз для припливу ПІІ на 2018 рік?

М.Сюткін: Позитивна зміна у рейтингах означає лише те, що Україна легше може попасти у поле зору. Рішення ж приймається інвестором після аналізу бізнес-середовища і ризиків. Жодне місце у рейтингу не змусить інвестора прийти у ту країну, де бізнес страждає від рейдерства і неправомірних дій держорганів. Для отримання потоку іноземних фінансів необхідно формувати імідж держави і показувати приклади успішних інвестицій, створюючи зрозумілі умови ведення бізнесу для зарубіжного інвестора.

Яким ризикам піддаються іноземні інвестори в Україні і чи можна їх уникнути?

М.Сюткін: До основних ризиків ми відносимо втрату інвестицій та/або активів. Другими за списком, але за значимістю, є конфлікти з українськими партнерами, які можуть привести до втрати активів та/або бізнесу. Третя важлива група ризиків – конфлікти із держорганами.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Питання ризиків досить глибоке – у нас навіть є розроблений тренінг для CEO, як їх уникнути або мінімізувати.

Які інструменти захисту інвесторів є ефективними?   

М.Сюткін: Захищаючи бізнес, ми застосовуємо GR, PR, кризові комунікації, кризовий менеджмент, коучинг, менторство, управлінські та юридичні інструменти, які мікшуються у залежності від складності задачі. Це багаторівневий процес, який розробляється під кожен окремий кейс. Законодавство надає достатньо інструментів для захисту, питання лише в умінні правильно ними скористатися.

Щоб Ви порадили інвестору, який починає бізнес в Україні?

М.Сюткін: Діяти лише у правовому полі, як би хтось не намагався б нав’язати некоректні правила гри. Існує багато успішних прикладів підприємницької діяльності в нашій країні, причому чесних, прозорих та законних. З фінансової точки зору така стратегія виявляється набагато раціональнішою.

Що порадите інвесторам в налагодженні партнерських відносин? 

М. Сюткін: Успішне партнерство буде лише у випадку створення правильної системи стримувань та противаг, яка просто не допустить порушення домовленостей одним з партнерів. Розумний підхід в оформленні відносин у партнерстві – запорука мінімізації корпоративних та/або рейдерських конфліктів. Згідно з нашою аналітикою, саме помилки при оформленні партнерських відносин у 95% випадків призводять до втрати активів.

 

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

15-й Kyiv Post CEO Breakfast: “Дорога України до процвітання”


10 липня в InterContinental Kyiv відбувся 15-й Kyiv Post CEO Breakfast. Партнерами заходу стали S&P Investment Risk Management Agency та DHL Express Ukraine.

Тема зустрічі – «Дорога України до процвітання» (“Ukraine’s Road to Prosperity”.) Присутні говорили про необхідність створення фіскальної служби розслідувань, ефективність антикорупційного суду, ціни на газ, субсидії, створення механізму дієвої боротьби з контрабандою та про інші актуальні проблеми.

Представники бізнесу відмітили помітні поліпшення у банківському секторі. Після багаторічної кризи і фінансових втрат, сьогодні можна говорити про збільшення ліквідності і, у перспективі, розширення прав та можливостей кредиторів.

Крім того, були порушені питання підвищення податку на нерухомість, обмеження на зловживання трансфертним ціноутворенням, правового статусу податкової міліції, а також наболілої теми викорінення корупції на митниці і в інших сферах державного і приватного сектору.

Говорячи про шлях нашої країни до процвітання, учасники 15-го CEO Breakfast, під егідою Kyiv Post, прийшли до висновків, що Україна – гідна країна для інвестування, яка має усі шанси на успіх.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

На жаль, позитивні зміни відбуваються в нашій країні занадто повільно. Україна має величезний потенціал, який можна реалізувати при наявності сприятливого бізнес-клімату і проведенні необхідних реформ. На сьогоднішній момент, на жаль, прямі інвестиції в Україну залишаються нікчемно малими.

*«S&P Investment Risk Management Agency» володіє винятковими авторськими правами на дану статтю. Автор має виняткове право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією маються на увазі тексти, фото, малюнки, інші матеріали. Будь-яке використання матеріалів з даної статті без письмової згоди автора заборонено. Під використанням мається на увазі копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація, і тому подібне. У випадку виявлених порушень, автор має право на захист авторських прав у порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право та суміжних правах».

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Наталія Осадча: Бізнес-конфлікт – що це таке або як перетворити мінус на плюс


Інтервю Наталії Осадчі, співзасновника  S&P Investment Risk Management Agency, PhD, MBA, про роль конфліктів у житті великого бізнесу.

Ні для кого не секрет, що Україна – країна ризикових інвестицій. Процвітаюча корупція, відсутність достатнього захисту прав приватної власності і багато інших факторів створюють ґрунт для розвитку бізнес-конфліктів. Нинішня тенденція в країні – залученість в такі конфлікти великої кількості учасників, включаючи державні та правоохоронні органи. А ось тих, хто міг би вирішити конфлікт і вивести компанію з нього – одиниці.

LDaily з цих питань поспілкувався з Наталією Осадчою, співзасновником саме такої компанії – S&P Investment Risk Management Agency, яка спеціалізується на мінімізації конфліктів і виведенню бізнесу з конфліктів будь-якого рівня складності. У своєму інтерв’ю Наталія розповіла, що таке бізнес-конфлікти, якими наслідками вони загрожують для підприємництва, про стратегію виведення бізнесу з конфліктів, які інструменти необхідно використовувати, і які бонуси отримує бізнес, якщо успішно з них виходить.

LD: Наталія, розкажіть, що таке, у Вашому розумінні, «конфлікт». І які види конфліктів сьогодні існують?

Н.Осадча: Конфлікти (бізнес-конфлікти) – це термін, який ми вже давно почали застосовувати в нашій практиці. Так, ми зрозуміли, що багато серйозних проблем у бізнесі не підпадають під специфіку корпоративних конфліктів, при цьому не можуть бути ідентифіковані як рейдерство. Ми також зіткнулися з тим, що такі явища як рейдерство і корпоративні конфлікти зазнали настільки істотних змін, так переплелися з іншими формами і інтересами, які вже не можна віднести до якихось відомих класичних форм та/або класифікацій. Для себе ми ввели термін «конфлікт», який значно ширше вищевказаних визначень і, звісно ж, він включає в себе усі відомі нам види конфліктів, які існують на сьогоднішній день.

За нашим визначенням:

конфлікт – це будь-яка ситуація, що призводить до різних видів втрат для бізнесу.

Нині, в Україні величезна кількість видів конфліктів, включаючи зовнішні, внутрішні, за участю державних органів, за участю партнерів, конкурентів, існуючих і колишніх працівників, і тому подібне. Перераховувати можна достатньо довго, ми навіть вивели свою систематизацію видів конфліктів, яку представляємо на своїх тренінгах для CEO.

На сьогоднішній день, в принципі не існує конфліктів у чистому вигляді – внутрішніх або зовнішніх. І навіть не важливо, хто їх ініціював, а важливо те, що 95% усіх конфліктів відбуваються за участю держави та/або правоохоронних органів, а вже у такому форматі, конфлікт виходить на новий рівень.

Основна проблема – це неправильна ідентифікація конфлікту. Наприклад, у 90% випадків, компанії або її консультанти не ідентифікують ситуацію як «конфлікт», вони надають їй статус «проблеми», яка відноситься до стандартної господарської діяльності бізнесу. У зв’язку з цим виникають наступні помилки: неправильно визначається стратегія, інструменти, неправильно ідентифікується кінцева мета конфлікту, його можливі строки, пов’язані з таким конфліктом ризики, можливі втрати, які може понести компанія, їх види та розмір.

LD: Що робити компанії, яка опинилася у серйозному конфлікті?

Н.Осадча: Конфлікт для компанії – це завжди складно. Складно тому, що іноді для компанії це перший подібний досвід. І, як я вже говорила, зрозуміти і правильно ідентифікувати конфлікт на ранній стадії – це запорука того, що підприємство уникне «глибокого занурення» і, як наслідок, мінімізує строки конфлікту, ризики і всі види можливих втрат для бізнесу.

Ми спеціально розробили ряд тренінгів саме для CEO та/або власників бізнесу, з метою навчитися правильно ідентифікувати конфлікт. Ми показуємо і детально навчаємо бізнес, що саме може вказати на те, що компанія вже знаходиться в конфлікті.

Наведу приклад з іншої сфери життя, який, на перший погляд, ніяк не пов’язаний з бізнес-процесами, але він дуже красномовно показує, наскільки важлива правильна діагностика. Наприклад, пацієнт приходить на консультацію до лікаря, який після огляду діагностує в хворого ГРЗ і призначає лікування згідно поставленого діагнозу. Звісно, таке лікування не принесе полегшення, більше того, погіршить стан пацієнта. Але, якби лікар провів повне обстеження організму, то він міг би помітити, що кашель у пацієнта – це наслідок запалення легень. Тобто те,  що він бачить і чує, це вже наслідок чогось дуже серйозного і тривалого. З бізнесом так само, і саме тому бізнес часто програє, адже неправильно ідентифікує ситуацію, і внаслідок цього – неправильно будує стратегію, використовує не ті інструменти і, відповідно, з самого початку притримується неправильно вибраного вектору руху.

LDaily: Які інструменти повинен застосувати бізнес, щоб вийти з конфлікту переможцем?

Н.Осадча: Наша компанія займається виведенням бізнесу з конфліктів більше 10 років, партнери ж S&P Investment Risk Management Agency займаються цим все життя, більше 20 років. Ми довго йшли до цього, методом спроб і помилок, і зрозуміли, що вивести компанію з будь-якого конфлікту, використовуючи лише один або два інструменти, неможливо. Одні компанії роблять ставку лише на юридичні інструменти, другі беруть за основу виключно PR, треті думають, що тільки GR допоможе їм вийти зі складної ситуації. Ми стверджуємо, що вибір інструментів, їх періодичність (на якій стадії використовувати), основні їх меседжи повинні тісно переплітатися між собою і вибудовуватися у єдину стратегію. У процесі розвитку конфлікту, як стратегія, так і на початку вибраний набір інструментів, будуть змінюватися. Застосування лише одного інструменту або свідоме вибудовування стратегії тільки навколо нього, нагадує мені картину, коли військовий генерал хоче виграти війну лише за рахунок одного виду зброї, наприклад, списи, коли арсенал супротивника складає піхоту, танки, авіацію і навіть флот.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Обов’язково повинна бути комплексна стратегія, яка включає PR, GR, поєднання часу і меседжів. Звичайно, без юридичного інструменту неможливо вивести компанію з конфлікту, особливо якщо рівень складності високий. Але працює лише певний набір інструментів, у певному процентному співвідношенні і з певними меседжами, які направлені на певний результат.

Однозначно можу сказати, що лише завдяки такому підходу, компанія S&P Investment Risk Management Agency успішно виводить бізнес з серйозних і тривалих конфліктів. Наші успішні кейси є показником ефективності розробленої стратегії та вибраних інструментів.

LD: Можете навести приклади різних видів конфліктів з практики?

Н.Осадча: Ми не маємо право розголошувати кейси із назвами фігурантів конфлікту, але можу навести деякі приклади різних видів конфліктів. Наприклад, може бути внутрішній конфлікт між партнерами. Один з партнерів (офіційний чи неофіційний), отримав контроль над виконавчим органом і фактично одноособово контролює компанію, фінансові потоки він також підпорядковує собі. Що стосується другого партнера, то варіанти тут можуть бути різні: від юридичного позбавлення останнього права власності на бізнес, до кримінального переслідування і усунення партнера від управління бізнесом.

Внутрішні конфлікти, як і будь-які інші, вже не існують у чистому вигляді, але завжди тісно переплітаються з державою. Іноді проблеми в одного з партнерів починаються саме з державними органами, і тільки в процесі розвитку конфлікту стає зрозуміло, хто за ним стоїть і хто був ініціатором.

Існують зовнішні конфлікти, коли конкурент по ринку здійснює неправомірні дії по відношенню до іншого гравця ринку, іноді лише з єдиною метою – отримати долю ринку і клієнтів свого конкурента. Такі конфлікти часто «стартують» за заявою про злочин, яку подав конкурент і, звісно ж, такі конфлікти також здійснюються за участю як державних, так і правоохоронних органів.

LD: Виходячи зі сказаного, «конфлікт» дуже нагадує військові дії. Як Ви думаєте, чи можна казати про схожість таких явищ?

Н.Осадча: Схожість дуже висока, більше того, термін «війна» нерідко застосовується в контексті саме корпоративних конфліктів. Дуже часто їх називають «корпоративними війнами». Будь-який конфлікт – це військові дії в мініатюрі. Так само є зацікавлене обличчя, є кінцева мета конфлікту, є стратегія опонентів і, як на війні, усе видозмінюється дуже швидко в залежності від дій опонента. Чому ще можна порівняти з війною, так це тому, що кінцевою метою дуже часто є або бізнес в цілому, або цінний актив, або значна частка ринку, або фінансові потоки. А це, по суті, і є життєва артерія бізнесу. Тому і стратегія виходу з такої кризи для бізнесу повинна бути ретельно виміряною, системною, з застосуванням правильних інструментів, і виключно в рамках правового поля України.

Ще хочеться звернути увагу на той факт, що правильний вихід бізнесу з конфлікту принесе йому достатньо серйозні бонуси. Ми навіть дали цьому явищу назву «як із мінуса для бізнесу зробити плюс». На нашому тренінгу ми вказуємо, які плюси може отримати бізнес від конфлікту. Як приклад, можна говорити про формування репутації як складової і серед бізнес-суспільства, і у відносинах з державою. Також компанія отримує імунітет від можливих конфліктів у майбутньому.  Насправді, з конфліктів можна отримати багато плюсів, просто потрібно над цим попрацювати.

LD: Чому S&P Investment Risk Management Agency вибрала для себе спеціалізацію – виведення бізнесу з конфліктів – як основну?

Н.Осадча: Ми свідомо присвятили себе саме захисту бізнесу. Ми починали ще у далекому 1998 році, коли великі інвестори тільки починали заходити в Україну. І насправді ми витратили велику кількість часу і отримали безцінний практичний досвід. Ми отримали унікальний шанс займатися тим, що нам подобається, робити те, у що ми віримо. Я так само вірю у вузькоспеціалізованих фахівців, незалежно від сфери їх діяльності.

Проблема України в тому, що у нас часто усі пропонують все. Наприклад, якщо ви зайдете в ресторан, то часто ви там знайдете все – від суші до борщу. Але неможливо бути хорошим у всьому: або ти присвятив життя чомусь конкретному, і тоді ти саме у цьому сильний, або «ти скрізь і потроху», а насправді – ніде.

Робота у якості стратегічного консультанта бізнесу, особливо в такій сфері як конфлікти, накладає на нього повну відповідальність за активи, інвестиції, а іноді і за бізнес в цілому, включаючи особисту свободу його власників. І повірте, відповідальність дуже висока, як і ставки в таких конфліктах. Тому, успішним буде саме ефективний консультант, у якого за плечима неабиякий практичний досвід. Я вважаю, що компанія S&P Investment Risk Management Agency на сьогоднішній день відповідає тому, про що заявляє, і я рада бути частиною такої, по-своєму, унікальної команди.

Ексклюзивно для бізнес-видання L.Daily

«S&P Investment Risk Management Agency» володіє винятковими авторськими правами на дану статтю. Автор має виняткове право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією маються на увазі тексти, фото, малюнки, інші матеріали. Будь-яке використання матеріалів з даної статті без письмової згоди автора заборонено. Під використанням мається на увазі копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація, і тому подібне. У випадку виявлених порушень, автор має право на захист авторських прав у порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право та суміжних правах».

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Розпочав роботу єдиний рахунок для зарахування митних платежів


Із 16 квітня всі митні оформлення товарів підприємств здійснюватимуться виключно через єдиний рахунок.

Впровадження єдиного рахунку передбачалося ще Порядком перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, який набрав чинності 19 грудня 2017 року.

Новий порядок перерахування до бюджету митних платежів має зменшити час митного оформлення товарів, адже кошти обліковуватимуться в одній картці – особовому рахунку суб’єкта ЗЕД. Таке нововведення вітається бізнесом, адже відтепер не виникатиме потреби подавати різні митні декларації до різних митниць, перераховувати кошти на різні митниці, які до цього мали кожна свій рахунок.

Є питання?
Запитайте
у спеціаліста!

Відтепер всі митниці матимуть єдиний рахунок, а декларації подаватимуться будь-якій митниці.

З моменту прийняття відповідної постанови пройшло майже два роки, проте на разі, за інформацією ДФС, створено окремий підрозділ, який забезпечуватиме функціонування єдиного рахунку, розроблено сучасне програмне забезпечення для здійснення прямого зв’язку між ДФС і Казначейством як в процесі обліку надходження коштів від підприємств, так і у процесі перерахування коштів до бюджету.

Сподобалася стаття?

Ім'я: Микола

Прізвище: Сюткін

Email: siutkin@sp.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Зв'язатись з нами