Tax incentives for large investors

Податкові пільги великим інвесторам


Великі інвестори – великі податкові пільги

Суб’єкти інвестиційної діяльності країни мають підтримку на законодавчому рівні. Вона передбачає, зокрема, доволі широкий спектр податкових пільг. Так, якщо інвестори виконують передбачені законами умови, вони можуть бути позбавлені сплати податку на прибуток частково чи навіть повністю, а також звільнені від сплати податку на майно.

Однак такі преференції інвесторів містяться в доволі широкому наборі законів і підзаконних актів, причому нерідко уявляють собою громіздку базу складнопідрядних норм і умов.

Чи поможуть податкові скидки активізувати інвестиції в Україні?

Усупереч неблагонадійній інвестиційній ситуації, влада всіма силами намагається стимулювати надходження інвестицій в Україну. Свого часу Верховна Рада підтримала два законопроєкти – №3761 та №3762, – згідно з якими в податковому й митному кодексах передбачалося внесення поправок. Правові акти мали б сприяти виконанню Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні», який отримав вельми комічне формулювання в бізнесових і фінансових кругах – «закон про інвест-нянь».

Приманка для інвестицій

Відповідно до закону, державна підтримка, окрім іншого, може надаватися потенційному інвестору як податкові пільги. До таких належать, наприклад, звільнення від сплати окремих податків і зборів, а також мита на ввезення нового обладнання; переважне право користування землею, яка є комунальною чи державною власністю; інфраструктурне забезпечення інвестованого проєкту за рахунок держави (система комунікацій, дороги). Ідеться, до речі, про звільнення від ПДВ та мита під час постачання в країну нового обладнання, а також п’ятирічне звільнення від сплати податку на прибуток. При цьому частка підтримки з боку держави становить не більше, ніж 30% від загальної суми інвестицій у проєкт.

До того ж органи місцевого самоврядування мають право визначати менші ставки податку на землю та орендну плату за землі комунальної чи державної власності або ж, на власний розсуд, взагалі звільняти інвестора від таких сплат.

Утім, згідно із законом, надаючи проєкт, інвестор зобов’язаний дотримуватися певних умов:

  1. розмір інвестицій не повинен бути меншим €20 млн;
  2. сфери інвестування: мистецтво, культура, спорт, освіта, наука, охорона здоров’я, туризм; а також галузі: транспорт та логістика, обіг та утилізація побутових відходів, переробна промисловість (за винятком тютюну й алкоголю), видобуток та збагачення корисних копалин (за винятком вугілля, нафти й газу);
  3. інвестор створює не менше 80 робочих місць. Важливою умовою є те, що середня заробітна плата на новому підприємстві має перевищувати середню в регіоні мінімум на 15%;
  4. термін реалізації інвестпроєкту – не більше п’яти років.

Примітно, що порівняно з іншими не менш важливими економічними актами, закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні» був прийнятий порівняно швидко. Перше читання він пройшов 21 липня 2020 року, 1 грудня відправлено на повторне друге читання та прийнято через два тижні, 17 грудня. А 10 лютого 2021-го його підписав президент.

І вже з наступного дня після публікації закон набув чинності. Зміни в податковому та митному кодексах набули чинності з 1 січня цього року й діятимуть аж до 1 січня 2035-го.

У процесі роботи над законопроєктом між першим і другим читаннями фінансову планку інвестицій було знижено – із €30 млн до €20 млн; мінімальна кількість робочих місць – зменшено зі 150 до 80. Також у документі було переосмислено прописані галузі та сфери, при інвестуванні в які можна отримати пільги. За словами представників Української спілки промисловців та підприємців (УСПП), це було побажання бізнес-середовища.

Руда та пільги

У первинному тексті законопроєкту видобуток якихось корисних копалин не згадувався. На момент другого читання у списку галузей, яким обіцяна державна підтримка, з’явився видобуток та збагачення корисних копалин – однак крім нафти, газу й вугілля. Тобто у пріоритеті держави – розвиток залізорудного напряму.

У статті 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» прямо вказується: інвестиції, спрямовані на збагачення залізної руди, можуть мати певні пільги, зокрема:

  1. пріоритетне право землекористування, що включає перевагу в придбанні ділянки у власність або ж оренді земельної ділянки комунальної чи державної власності;
  2. звільнення від мита при ввезенні в країну (імпорті) нового обладнання;
  3. звільнення від сплати ряду податків і зборів.

Свого часу в Україні реалізовувалися два залізорудні проєкти: ГЗК канадської компанії Black Iron та Біланівський ГЗК компанії Ferrexpo.

Black Iron до кінця 2021 року планувала запустити будівництво нового залізорудного виробництва у Кривому Розі, тому свого часу позитивно сприйняла закон. Так, завдяки зниженню авансових податків та мит на будівництво переробного підприємства, а також зниженню початкових податкових платежів у компанії економію оцінили в розмірі майже $170 млн.

Проблеми реалізації

Спочатку проблемною частиною законопроєкту була відсутність повноцінного фінансово-економічного обґрунтування. Виконання закону може суттєво вплинути на доходи до державного бюджету, адже невідомо, наскільки зменшаться надходження від таких інвестиційних проєктів через відсутність податків та зборів, а також імпортних мит.

До того ж закон не відповідає домовленостям України з Міжнародним валютним фондом про неформування нових податкових пільг (про що у своєму аналізі попереджає Головне юридичне управління Верховної Ради).

Утім, ще в процесі роботи над законопроєктом експерти виявили чимало слабких місць (із погляду юридичного права). Хоча варто врахувати, що цей документ є більше політичним кроком, ніж правовим, тому при його голосуванні юридичні моменти ігнорувалися.

Для того, щоб закон «працював», 2 березня 2021 року Верховна Рада ухвалила два взаємозв’язані законопроєкти – №3761 і №3762. Вони визначали поправки до податкового та митного кодексів. І виникла нова необхідність: Мінекономіки мало буквально за пів року створити, погодити та ухвалити нормативні акти, щоб «запустити» закон.

Тому, якщо врахувати повільну реалізацію в нас будь-яких масштабних промислових проєктів, на якесь інвестиційний ривок минулого року чекати не варто було. Хоча прийняття закону, що визначає держпідтримку інвестицій, все ж таки має певний вплив на запуск нових проєктів.

Неупереджений погляд

З одного боку, для активізації інвестиційних надходжень до України цей закон має вагоме значення. Адже чим більший промисловий проєкт, тим він складніший для реалізації. До того ж нерідко перед іноземними інвесторами, які не мають досвіду роботи в Україні чи «місцевого» партнера, виникає чимало труднощів, зокрема перепон, пов’язаних із бюрократією. Це зводить нанівець ефективність проєкту або й унеможливлює його по суті.

З другого боку, індекс інвестиційної привабливості України знизився до 2,4 бала (рівень 2013-го) з максимальних п’яти, що підтверджує опитування Європейської бізнес-асоціації (ЄВА). Так, близько 66% опитаних підприємців наголосили на погіршенні інвестклімату порівняно з першою половиною 2020-го. А 29% стверджують, що умови ведення бізнесу не змінилися. Лише 5% переконані, що інвестклімат покращився.

Іноземні інвестори, серед яких ЄВА теж провела опитування, вказали на такі основні перешкоди для інвестицій:

  • непередбачувана судова система;
  • корупція;
  • монополізація ринків та вплив олігархів;
  • нестабільне й у принципі складне законодавство;
  • репресивне ставлення правоохоронних й контролюючих органів.

Не слід забувати також, що економічні пільги, надані державою комусь, суспільство трактує вже стандартно (що, по суті, не суперечило багаторічній практиці). Мається на увазі формування нових корупційних схем та надання можливостей наближеному до влади бізнесу «законно» уникнути оподаткування завдяки пільгам.

Що стане визначальним у рішенні інвестора – несприятливий інвестклімат чи податкові пільги? Це питання поки що залишається відкритим. Але одне можна сказати напевно: один закон не може реформувати економіко-правову систему й сформувати позитивне середовище в Україні для іноземних інвестицій.

Ім'я: Наталія

Прізвище: Осадча

Email: osadcha@ap.agency

Телефон: +380443830000

Адреса компанії: Україна, Київ, вул. Редутна, 10


Зв'язатись

Залишити коментар

Зв'язатись з нами

Вы не можете скопировать содержимое этой страницы