Податкові «канікули» по-українськи


Найпоширенішими питаннями у платників податків наразі є взаємодія з органами податкової служби під час карантину. За цей період було прийнято надзвичайно багато нормативних актів, які вносять зміни в порядок взаємодії бізнесу й контролюючих органів. Держава декларує полегшення «життя» бізнесу під час карантину, що призвів до масштабного зупинення в країні економічних процесів та викликав пряму заборону окремих видів підприємницької діяльності. Ми хочемо допомогти розібратися: чи все так, як декларується, чи є інша сторона медалі?

Міф 1. На період дії карантину скасовуються всі податкові перевірки.

Усім відомо, що згідно з прийнятими останнім часом Верховною Радою законами, у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок податківцями, у тому числі перевірок із питань єдиного соціального внеску. Строк дії такого мораторію обмежено періодом із 18 березня до 31 травня 2020 року. Перевірки, розпочаті податківцями до 18 березня 2020 року та не завершені, повинні бути призупинені до останнього числа місяця, в якому закінчиться дія карантину.

Усе нібито логічно, держава надає пільги та полегшення для бізнесу в період карантину, однак є деякі «але»…

Однак не всім відомо, що мораторій не поширюється на проведення камеральних перевірок, документальних позапланових перевірок з питань відшкодування ПДВ та/або декларування від’ємного показника з ПДВ на суму, яка перевищує 100 тис. грн.

Крім того, є дуже цікавим момент: у період дії мораторію на перевірки, податковим органам не заборонено проводити контрольні процедури, в тому числі направляти суб’єктам господарювання запити про надання інформації. Що це може означати для бізнесу?

Ми аналізували запити та активність податкових органів у період карантину й так званого мораторію, тож можна з високою вірогідністю констатувати, що тимчасове призупинення перевірок податкова служба використовує як додаткову можливість для збирання інформації та здійснення зустрічних звірок із контрагентами.

Як саме це роблять податкові органи? А шляхом направлення відповідних запитів суб’єктам господарювання про надання інформації — і про це свідчать численні запити податківців, які компанії отримують масово останні два місяці.

При цьому нерідко такі запити стосуються господарської діяльності навіть за 2014 та 2015 роки. А чимало контрагентів, господарські операції з якими цікавлять податкову, та перелік документів, які запитуються, свідчать про наміри призначати та проводити позапланові перевірки вже після зняття мораторію.

Такий висновок ми робимо, виходячи з нашої багатолітньої практики роботи з податковими справами. І знаємо, що саме часте надходження до компанії запитів від податкової є першим провісником позапланової перевірки. Відповідно до чинного законодавства, податкові органи мають право провести таку перевірку суб’єкта господарювання в разі ненадання або неповного надання пояснень і документів на їхній запит.

Криза економіки та значний дефіцит бюджету — це тільки верхівка айсберга негативних наслідків для України від карантину, запровадженого через пандемію. Активізація ж податкових органів та численні донарахування — це саме той процес, який є неминучим для бізнесу в країні, і спричинений він стрімким спадом економіки та значних не надходжень до бюджету.

Саме думка, що все дуже погано з наповненням бюджету, все частіше виникає в керівників компаній. Особливо в тих, які в період карантину та мораторію отримали від податкової запити про надання підтверджувальних документів щодо повернення бюджетних позичок, наданих ще… у 1997–1998 роках!

Отже, компаніям треба бути готовими до того, що органи податкової служби почнуть активні позапланові перевірки відразу після закінчення карантину.

Що можна порадити компаніям, щоб підготуватися та мінімізувати можливі донарахування?

По-перше, не слід залишати поза увагою будь-які дії з боку податкової. Усі дзвінки, письмові вимоги, запити, листи тощо повинні ретельно аналізуватися.

По-друге, необхідно уважно готувати відповіді на запити про надання інформації та документів. Нерідко саме від цього залежатиме, чи буде у вас перевірка, чи ні.

По-третє, надавати документи під час перевірки лише після їх ретельного аналізу.

З нашого досвіду зазначимо: більшості помилок платники податків припускаються як під час надання відповідей на запити податкової, так і під час безпосереднього проведення перевірки. Усі ці помилки призводять до серйозних донарахувань, які надалі складно спростувати навіть у судовому порядку. А також, як наслідок, призводять до значних витрат компанії на складні судові й кримінальні процеси.

Отже, своєчасний аудит ще на стадії отримання запитів від податкового органу чи наказу про проведення перевірки дає змогу фактично:

– суттєво зменшити суму донарахувань;

– зменшити витрати на судові процеси;

– зменшити ризики кримінального переслідування посадових осіб підприємства.

Коли ми говоримо про аудит, то маємо на увазі ретельний аналіз помилок податкових органів, які можуть бути розумно використані компанією під час захисту своїх прав. Якщо ви здатні зробити це самотужки — чудово. Але якщо розумієте, що, мабуть, у вас недостатньо практичних та теоретичних знань, — то логічно знайти консультанта, який допоможе вам захистити ваші права. Саме в такому підході є справжня економія коштів, так як ви намагаєтеся не допустити виникнення проблем і витрат у майбутньому, а не вирішувати вже наявні проблеми. Бо зазвичай уже існуючі проблеми не так і просто вирішити.

Міф 2. Серед бізнесу активно поширюється чутка, що кримінальне переслідування по факту ухилення від сплати податків нібито може бути розпочате лише після узгодження нарахованих сум. А отже, якщо компанія звернулася до суду щодо скасування податкового повідомлення рішення (ППР), кримінальне переслідування не може бути розпочате до набуття законної сили рішення Апеляційного адміністративного суду.

Це теж суттєва помилка, яка зовсім не відповідає дійсності, а тому може дуже дорого коштувати компанії.

Відповідне положення міститься в «Методичних рекомендаціях щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», затверджених Наказом ДФС України від 31.07.2014 р. №22. Однак цей документ не є нормативним, тож на практиці податкові органи, м’яко кажучи, не завжди дотримуються зазначених рекомендації і доволі часто передають матеріали перевірки до слідчих підрозділів не тільки після винесення податкових повідомлень-рішень, а навіть після складання акта перевірки. І це жодним чином не сприймається, у якості порушення чинного законодавства, так як, відповідно до вимог ст. 212 КК України, кримінальне провадження реєструється в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) на підставі будь-якої інформації про вчинення кримінального правопорушення. У нашій практиці були вельми тривалі за часом і об’ємні за виконаною роботою кримінальні провадження стосовно наших клієнтів (дуже великих компаній). Підставою для таких кримінальних проваджень ставали рапорти податківців, які вважали, що компанії ухилилися від сплати податків. Такі рапорти направлялися в правоохоронні органи відразу після проведення перевірки та складання акта. Тому і процес оскарження донарахованих сум, і кримінальне провадження відбувалися як паралельні та зовсім не зв’язані між собою процеси. З усіма «радощами» кримінального переслідування, починаючи від обшуків, допитів, арештів майна і навіть офіційних запитів до компаній-нерезидентів, допитів їхніх власників та службових осіб на території їх країн. І навіть якщо компанія отримає позитивне судове рішення, яке набуде законної сили, це не є беззаперечною підставою для закриття кримінального провадження. У нашій практиці таке кримінальне провадження було закрите тільки після остаточного рішення Верховного суду України і за масштабного публічного розголосу.

Усе сказане вкотре свідчить про те, що компаніям не варто чекати, коли виникнуть проблеми. Треба бути на крок попереду: створити та запровадити такий механізм, який сприяв би уникненню проблем, а не гаяти час та витрачати кошти вже на їх вирішення.

Може, саме зараз настала пора все змінити? Змінити насамперед щось важливе в середні компанії…

Міф 3. Від усіх проблем, включаючи несплату податків або ж кримінальне переслідування по факту нібито ухилення від сплати податків, можна звільнитися шляхом продажу корпоративних прав проблемної компанії, зміни власників та службових осіб.

Цей міф активно поширюється в бізнесових колах, а інколи саме юристи пропонують підприємцям «порятунок» від усіх проблем (включаючи несплату податків та кримінальне переслідування по факту нібито ухилення від сплати податків) шляхом зміни власників, службових осіб та перереєстрації компанії на Донбасі (на тимчасово окупованих територіях), а також в інші подібні способи.

Це справді міф і пастка, адже до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків притягають тих осіб, які працювали на посадах директора та головного бухгалтера компанії у період, за який донараховано податкові зобов’язання або встановлено інші порушення податкового законодавства.

Тобто зміна керівництва та власника компанії до чи після початку кримінального провадження не вирішить проблеми. Адже той факт, що особа вже не є директором на час розслідування, жодним чином не звільняє її від відповідальності за діяння, вчинені нею під час перебування на відповідній посаді.

Що ж стосується відповідальності особи, яка була керівником компанії і дії якої призвели до ухилення від сплати податків, — то, відповідно до ст. 212 Кримінального кодексу України, вона може бути значною і залежить від суми несплачених податків.

Так, за ухилення від сплати податків на суму від 3 153 000 до 5 255 000 грн передбачено покарання у вигляді штрафу в межах 51 000 — 85 000 грн або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За ухилення від сплати податків на суму від 5 255 000 до 7 357 000 грн доведеться сплатити штраф 85 000 — 11 9000 грн із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За вищевказані порушення у сфері сплати податків передбачена, окрім штрафу, також конфіскація в посадової особи коштів, цінностей та іншого майна, яке було придбане у зв’язку зі злочинною діяльністю. На практиці довести той факт, що саме це майно було придбане в період злочинної діяльності та за кошти від такої діяльності, досить складно, попри це арешт на все майно посадової особи може бути з легкістю накладений, причому на весь період кримінального провадження. Скасувати арешт майна в судовому порядку можливо, але це може бути доволі непросто і через проблему часу, і через проблему додаткових витрат на юридичну допомогу.

Що ж стосується більших сум, то вже за ухилення від сплати податків на суму 7 357 000 грн і більше передбачена сплата штрафу у межах 255 000 — 425000 грн із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також конфіскація майна, причому незалежно від його вартості. В даному випадку мається на увазі, що ця конфіскація є обов’язковою для застосування щодо винної особи, а обсяг та вартість майна, яке підлягає конфіскації, не залежить від розміру несплачених податків. Фактично під конфіскацію  може потрапити все майно, що перебуває у власності фізичної особи яка була посадовою особою підприємства, незалежно від його вартості та строку набуття такого майна.

Замовити послугу можна за посиланням https://forms.gle/jHvYVJPQmfCgQMfX7

Залишити коментар

Get In Touch