Рейдери в степах України: чому відбуваються захоплення підприємств


Наталія Осадча: співзасновник S&P Investment Risk Management Agency, Наталія Осадча, про основні фактори ризику, найтиповіші помилки і можливостях захиститися від рейдерів.

Проблема незаконного захоплення контролю над підприємством – рейдерство – в останні роки стала знову актуальною. Розквіт рейдерства в Україні прийшовся на нульові роки, а ось початок 2010-х був відносно спокійний. У цей період єдиними рейдерами в країні була «родина» біглого президента України Віктора Януковича і його наближені. Вони не обтяжували себе дотримуванням будь-яких формальностей, а повністю підконтрольні «донецькому клану» прокуратура, суди, СБУ і МВС зводили нанівець можливість власників відстояти свій бізнес. Після Революції Гідності, ситуація дещо покращилася, але проблема силового захоплення контролю та незаконної передачі прав власності залишається актуальною. Гарна новина – нині принаймні є можливість спробувати відстояти свої інтереси. 

Як підстрахуватися від спроби рейдерського захоплення і що робити, якщо атака вже почалася, RAU розповіла Наталія Осадча, співзасновник S&P Investment Risk Management Agency.

Як часто і чому в Україні відбуваються рейдерські захоплення? З чим це повязано?

— У наші дні рейдерство в Україні, на жаль, стало нормою і майже невід’ємною складовою ведення бізнесу. Особливо ця проблема зачіпає сферу рітейлу і нерухомості. Тільки за останні декілька років були скоєнні десятки захоплень об’єктів комерційної нерухомості (можна згадати ситуацію з львівським ТРЦ Victoria Gardens і київським ТРЦ SkyMall – ред.). Деякі з них стали настільки резонансними, що стали певними маркерами України як інвестиційно-ризикової держави. Аналізуючи теперішню ситуацію в країні, я не бачу передумов до зменшення рейдерських захоплень найближчим часом.

З причин, які сприяли появі і розвитку даного явища, можна виділити:

  1. Нестабільну політичну ситуацію в Україні, часту зміну високопосадових чиновників, керівників правоохоронних органів і так далі;

 

  1. Корупцію на усіх рівнях, у тому числі, у правоохоронних органах та судах;

 

  1. Здійснення рейдерських атак із залученням державних і правоохоронних органів; 

 

  1. Відсутність реального механізму і практики притягнення до кримінальної відповідальності за рейдерство;

 

  1. Відсутність культури ведення чесного бізнесу. Важливим фактором в даному аспекті є неготовність бізнесменів, які ведуть бізнес в Україні, «грати» чесно.

 Які помилки частіше всього допускають українські компанії у подібних ситуаціях?

— Кожне рейдерське захоплення унікальне. Вкрай рідко зустрічаються два однаково організованих і реалізованих захоплення. Це як бій, сценарій якого змінюється у залежності від тактики противника. Тим не менш, виходячи з нашої практики, можна виділити загальні тенденції і характеристики, які можуть послужити причиною рейдерського захоплення.

Перше, про що важливо пам’ятати – те, що об’єктом рейдерського захоплення стають не усі підприємства. Його причиною можуть бути наступні обставини:

  1. Наявність у власності компанії великого обєкту нерухомості та/або обєктів інтелектуальної власності, а також бізнесу у будь-якому вигляді, який приносить стабільний дохід;

 

  1. Наявність у підприємства помилок/обставин, які можуть послужити причиною захоплення. Саме це спонукає рейдерів атакувати, ототожнюючи підприємство з легкою здобиччю.

Будь-яке рейдерське захоплення розраховане на швидкість. Атака цікава замовникам тільки за умови максимально швидкого проведення, перш за все, з «фінансової» точки зору. Первинна мета рейдерів – отримання повного фізичного контролю над об’єктом, вторинна – отримання фінансового контролю. При такому положенні справ, рейдеру вже не важливо, як довго триватиме конфлікт, адже він використовує не особисті ресурси, а кошти захопленого об’єкту. «Жертва» атаки буде «знекровлена» і їй доведеться вкладати у цю «війну» як особисті, так і займані кошти. Так, протистояння може тривати роками, протягом яких рейдер буде продовжувати отримувати дохід від захопленого об’єкту.

В цілому, захист від серйозної рейдерської атаки – процес довгий і фінансово затратний. Одна наша справа із захисту великого об’єкту нерухомості в Києві тривала п’ять років. Об’єкт був повернутий під контроль нашого клієнта, але його фінансові втрати виявилися колосальними. Далеко не кожна компанія може фінансово витримати такий бій. Наш кейс скоріше був винятком.

Як показує практика, якщо рейдер «заходить» на об’єкт і отримує контроль над фінансовими потоками, він проводить «маніпуляції», через які усунути його з цього об’єкту практично неможливо. Не варто забувати, що великі рейдерські захоплення здійснюються за активної участі правоохоронних та/або державних органів, що суттєво ускладнює спроби повернення неправомірно захопленого об’єкту.

Яскравим прикладом усього вищезгаданого є  гучний кейс компанії Arricano. Ведучий девелопер торгових центрів вже більше п’яти років безуспішно намагається повернути собі контроль над ТРЦ Sky Mall. Не дивлячись на те, що Arricano має на руках багаточисленні рішення Лондонського Комерційного Арбітражного Суду, виконати їх на даний момент в Україні практично неможливо. Особливо ускладнює процес те, що у конфлікт залучені чиновники на достатньо високому рівні.

Як рітейлеру захистити свій бізнес?

— Якщо бізнес-проект здійснюється в партнерстві, ще на «стадії нуль» варто уважно поставитися до формування коректних «правил гри». Необхідно відразу прорахувати і вірно побудувати систему «стримувань і противаг», яка зробить неможливою або невигідною «зраду» та/або захоплення бізнесу одним з партнерів. За статистикою, одним з найрозповсюдженіших видів рейдерства є той, який починається з корпоративного конфлікту.

Тому наша основна порада полягає в наступному: ще на стадії обговорення бізнес-проекту підходьте до питання інвестування фундаментально. Це допоможе інвестору значно мінімізувати репутаційні і фінансові втрати у майбутньому.

Профілактика: чого краще уникати?

— Перше: ігнорування/не оскарження результатів перевірок контролюючих органів, які встановили факт неправомірних дій підприємства, на якому був зареєстрований об’єкт.

Друге. Ігнорування порушення кримінальної справи відносно контрагенту, який продав об’єкт нерухомості та/або посадової особи/органу, який прийняв рішення про продаж об’єкту. Видача слідству оригіналів правовстановлюючих документів.

Третє. Видача підприємством, на якому зареєстрований об’єкт нерухомості, боргових цінних паперів із строком платежу «за пред’явленням».

Четверте. Первинна приватизація об’єкту нерухомості та/або викуп об’єкту в органів державної влади/місцевого самоврядування без реалізації послідуючої схеми мінімізації юридичних ризиків.

П’яте. Непереоформлення правовстановлюючих документів на об’єкт та/або статутних документів: не змінено назву підприємства, не отримано нове свідоцтво на право власності, не змінені технічні характеристики об’єкту після проведення реконструкції і т.п.

Шосте. Передача частини корпоративних прав підприємства, на якому зареєстрований об’єкт, третім особам: директорам, головам правління і т.п.

Сьоме. Розподіл часток між бізнес-партнерами за принципом «60/40» або «51/49» у тому випадку, якщо керівник підприємства перейшов на сторону учасника – власника 51-го % статутного фонду.

Восьме. Купівля-продаж корпоративних прав підприємства, на якому значився об’єкт нерухомості (викуплений у держави), без належної оцінки юридичних ризиків. Відсутність процедур з мінімізації ризиків.

Дев’яте. Суто юридичні помилки/неточності при веденні бізнесу, особливо при заключенні угоди та/або після її заключення.

«S&P Investment Risk Management Agency» володіє винятковими авторськими правами на дану статтю. Автор має виняткове право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією маються на увазі тексти, фото, малюнки, інші матеріали. Будь-яке використання матеріалів з даної статті без письмової згоди автора заборонено. Під використанням мається на увазі копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація, і тому подібне. У випадку виявлених порушень, автор має право на захист авторських прав у порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право та суміжних правах». 

Залишити коментар

Get In Touch